Відродження європейської культурної традиції в творчості Т.С. Еліота

Abstract

У травні 2017 року група консервативно мислячих інтелектуалів зустрілася в Парижі. Об’єднані загальною тривогою про нинішній стан європейської політики, культури і суспільства учасники виступили з декларацією "Європа, в яку можна вірити». Автори Паризької декларації закликають стати на захист справжньої Європи, адже сучасна Європа знаходиться у серйозній небезпеці, оскільки перебуває в полоні хибного розуміння самої себе і своєї історії. Європейське суспільство глибоко загрузло в «індивідуалізмі, ізоляції та відсутності мети» [1]. Лідери сучасної Європи ігнорують християнське коріння. Звідси декларанти зображують сучасну Європу – технократичну, нігілістичну, з ослабленим шлюбом і поганою освітою – як фальшиву. Паризька декларація актуалізує найважливіші питання про природу і цінності європейської традиції, відродження і збереження якої є єдиним шляхом виходу із кризи. Проблема відродження європейської традиції не є новою. Особливої гостроти вона набула в першій половині ХХ століття, коли європейська цивілізація переживала глибоку економічну, соціально-політичну і духовну кризу.