Institutional Repository
of Poltava V. G. Korolenko
National Pedagogical University
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Резильєнтність студентів-психологів в умовах війни: гендерний вимір
(2026) Атаманчук Н. М.
У статті відмічено важливість дослідження гендерного виміру резильєнтності, оскільки студенти жіночої/чоловічої статі можуть відрізнятися за особливостями емоційного реагування, способами подолання стресу та використанням адаптивних стратегій. Виявлення таких відмінностей сприяє глибшому розумінню механізмів психологічної адаптації студентської молоді та створює підґрунтя для розроблення ефективних програм психологічної підтримки. Встановлено наявність гендерних відмінностей у реагуванні на стресові ситуації та у виборі стратегій їх подолання. Зокрема, чоловіки частіше використовують проблемно-орієнтовані стратегії, спрямовані на активне вирішення труднощів, тоді як жінки більшою мірою схильні до емоційного переживання стресових подій. Результати проведеного емпіричного дослідження дозволяють зробити висновок, що резильєнтність студентів-психологів в умовах війни характеризується неоднорідністю та залежить від комплексу особистісних і соціально-психологічних чинників, зокрема гендерних особливостей. Отримані дані свідчать про домінування у більшості респондентів середнього рівня резильєнтності, що вказує на наявність базового адаптаційного потенціалу, проте водночас відображає потребу у подальшому зміцненні психологічної стійкості в умовах тривалого стресового впливу воєнного часу.
Встановлено, що студенти-психологи з вищим рівнем резильєнтності частіше використовують конструктивні стратегії подолання стресу, зокрема асертивні дії, активну соціальну взаємодію та пошук соціальної підтримки. Натомість нижчий рівень психологічної стійкості пов’язаний із більшою схильністю до уникнення, імпульсивних або деструктивних форм реагування на стресові ситуації. Виявлені гендерні відмінності свідчать, що студентки частіше орієнтуються на міжособистісну взаємодію та пошук соціальної підтримки як ресурсу подолання труднощів, тоді як студенти-чоловіки більшою мірою демонструють схильність до асертивних та активних поведінкових стратегій. Така специфіка відображає вплив гендерних ролей та соціальних очікувань на формування способів реагування на стрес і подолання кризових ситуацій. Подальші дослідження резильєнтності студентів-психологів в умовах війни доцільно спрямувати на розробку профілактичних програм і застосування міждисциплінарних підходів для підвищення адаптаційного потенціалу молоді.
Проєктний метод у шкільній географії
(2025) Грабовський, В.-Д. М.
Сучасний етап розвитку освіти характеризується пошуком ефективних
педагогічних підходів. Вони спрямовані на формування в учнів ключових
компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в інформаційному суспільстві. Одним із таких підходів є проєктний метод навчання. Цей метод набуває особливої актуальності в контексті вивчення шкільної географії.
Географія — це інтегрована наука, що досліджує природу, населення та
господарство Землі, надає широкі можливості для застосування проєктної
діяльності, сприяючи розвитку інтересу учнів та їхньої самостійності.
Екопсихологічне освітнє середовище учнів Нової Української школи
(2025) Атаманчук, Н.М.
У статті розглядаються теоретичні аспекти екопсихології, а також практичні методи та стратегії, спрямовані на формування екологічної компетентності учнів на початковому етапі навчання. Обґрунтовано значення екопсихологічного підходу у формуванні гармонійного освітнього середовища дітей початкової школи. Розглянуто казкотерапію як ресурс розвитку емоційної стабільності, комунікативних навичок та екологічної свідомості.
Гейміфікація хімічного контенту в умовах змішаного навчання
(2025) Гловацька, А.А.
Сучасні виклики в освіті, зумовлені цифровізацією та змінами в
освітньому середовищі, вимагають нових підходів до організації освітнього
процесу. Особливо актуальним стає питання ефективного поєднання
традиційного та дистанційного навчання, що реалізується у формі змішаного
навчання. У таких умовах зростає потреба у впровадженні інноваційних
методів, серед яких особливу увагу привертає гейміфікація.
Гейміфікація має значний потенціал зробити процес вивчення хімії
більш захопливим, мотивуючим та інтерактивним для школярів. Завдяки
використанню таких елементів, як бали, рівні, значки, змагання та сюжетні
лінії, можна стимулювати активну участь учнів, підвищити їхню
зацікавленість у навчальному матеріалі та сприяти кращому розумінню
основних хімічних концепцій.
Регіональні підходи до вивчення рідного краю у шкільних програмах і підручниках: Полтавщина, початок ХХ ст.
(2025) Гармаш, Т,П.; Кузнецова, Т.Ю.
Позашкільна освіта еколого-натуралістичного напряму зароджується в
школах Полтавського регіону на початку ХХ століття. Підставою можна
вважати загальні підходи до організації шкільного навчання: чітка орієнтація на вивчення й дослідження рідного краю, що набуло особливого звучання із 1914 року. Але й раніше в губернській управі підіймалося питання про «непристосованість існуючих шкільних підручників до умов Полтавської губернії й особливостей її населення». Поряд із завданням навчити дитину читати свідомо, ясно й викладати зміст прочитаного, висувалося як обов’язкове – розвинути учня та повідомити йому можливо більший обсяг знань щодо рідної місцевості, її особливостей.