Institutional Repository
of Poltava V. G. Korolenko
National Pedagogical University
результатів
Фільтри
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Освітнє середовище як детермінанта професійної та особистісної самореалізації здобувача освіти
(2025) Іщенко, І.С.
У сучасних умовах перед науковцями, викладачами та педагогами постають нові виклики, обумовлені глобальними змінами у сфері освіти та активними реформами, що тривають в Україні. Сучасна формула освіти включає дев’ять ключових компонентів, серед яких виокремлюються, поперше, оновлений зміст освіти, орієнтований на формування життєво необхідних компетентностей для ефективної самореалізації в соціумі, та, подруге, інноваційне освітнє середовище, здатне забезпечити належні умови, засоби і технології для навчання усіх учасників освітнього процесу —здобувачів освіти, педагогів і батьків.
Зміни в емоційно-вольовій сфері курсантів внаслідок ракетної атаки: пілотне дослідження
(2026) Чернов, А.А.; Бульченко, Д.В.; Яланська, С.П.; Атаманчук, Н.М.
У статті представлено результати пілотного дослідження трансформацій емоційно-вольової сфери курсантів військового навчального закладу після пережитої ракетної атаки. За результатами емпіричного дослідження виявлено, що психоемоційний стан курсантів у гострому періоді після атаки характеризується високою неоднорідністю. Встановлено прогностичну роль симптомів посттравматичного дистресу щодо формування афективних порушень. Виявлено, що провідним предиктором розвитку тривожних станів є симптом гіперзбудливості. Це доводить, що тривога у військовому контексті має переважно соматизований характер і базується на стані постійної фізіологічної готовності до загрози, тоді як когнітивні компоненти (інвазія) на цьому етапі не мають самостійної прогностичної ваги.
Доведено складнішу детермінацію депресивних станів, де регресійна модель виявила два унікальні предиктори – гіперзбудливість та уникнення.
Встановлено, що саме поєднання високого психофізіологічного напруження з дезадаптивною стратегією когнітивного чи поведінкового дистанціювання від
травми створює підґрунтя для зниження емоційно-вольового тонусу.
Методичні засади диференціації навчання хімії як інструменту реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учнів у старшій школі
(2025) Івченко, М.М.
У сучасних умовах реформування освіти пріоритетом стає особистісно орієнтований підхід, що передбачає створення умов для
реалізації індивідуальних освітніх траєкторій кожного учня. Це особливо актуально у старшій школі, де відбувається поглиблення профільної підготовки та професійне самовизначення. Важливим інструментом реалізації такого підходу в навчанні хімії є диференціація, яка дозволяє адаптувати освітній процес до пізнавальних потреб, здібностей та навчальних інтересів учнів.
Особливості прояву психічних станів у внутрішньо переміщеної студентської молоді: можливості арт-терапії у психологічній підтримці
(2026) Атаманчук, Н.М.
Метою статті є дослідження психічних станів внутрішньо переміщеної студентської молоді (далі – ВПСМ) та аналіз ефективності арт-терапії як засобу психологічної підтримки цієї категорії осіб в умовах вимушених життєвих змін.
Дослідження складалося з трьох етапів: констатувального – досліджували психічні стани ВПСМ за допомогою методики Г. Айзенка «Самооцінка психічних станів»; формувального – проводили групові арт-терапевтичні заняття (використовували малюнкову терапію, казкотерапію, музикотерапію, фототерапію, логотерапію, техніку колажу), які спрямовували на психологічну підтримку ВПСМ; контрольного – шляхом порівняння отриманих результатів до та після арт-терапевтичних занять з’ясовували ефективність застосування арт-терапії та її ефективність як засобу психологічної підтримки цієї категорії осіб в умовах вимушеного переміщення.
Переконані, застосування арт-терапiї формує готовність студентської молоді використовувати творчі засоби для відновлення психоемоційної рівноваги. Завдяки візуальним образам та символам, які виникають у творчому процесі формується можливість переходу від невербального вираження до вербалізації, що сприяє зниженню внутрішнього напруження, полегшенню соціальної взаємодії та розширенню адаптивних стратегій ВПСМ.
Хімічний склад атмосферного повітря міста Полтави: сучасні тенденції та фактори впливу
(2025) Івченко, М.М.
Атмосферне повітря є одним із найважливіших компонентів довкілля, які забезпечують умови життя людини та функціонування екосистем. У міських умовах, особливо в промислово розвинених і транспортно перевантажених регіонах, якість повітря постійно змінюється під впливом антропогенних чинників. Місто Полтава, як адміністративний центр із розвиненою інфраструктурою, не є винятком - зростання кількості автомобільного транспорту, котелень, а також будівництво й побутові джерела викидів суттєво впливають на хімічний склад повітря. Аналіз атмосферного повітря дозволяє виявити домінуючі забруднювачі, оцінити їхню концентрацію, динаміку змін та потенційну
загрозу для здоров’я населення і навколишнього середовища.