Видовий склад та екологічні особливості грибів-макроміцетів парків м. Полтави

Abstract

Представлені результати вивчення видового складу та екологічних особливостей грибів-макроміцетів чотирьох парків м. Полтави: «Жовтневого», «Петровського», «Перемоги» та Полтавського міського парку (дендропарку), що включені до заповідного фонду міста та різняться за часом створення, складом деревних порід, типом і площею насаджень, наявністю відкритих ділянок із трав’янистою рослинністю, а також ступенем доглянутості території. Для кожного об’єкту встановлено видовий склад грибів і проаналізовані причини відмінностей у видовому різноманітті. Найбагатшим та найбільш різноманітним є склад мікофлори у Полтавському міському парку – 53 види, що належать до 32 родів із 13 родин 6 порядків класу Basidiomicetes. Наведено перелік рідкісних для регіону видів: Lepiota friesii (Lasch) Quel. S. Lasch, Agaricus cupreobrunneus (Schaeff ex Steer) F.H. Moell, Lactarius torminosus (Fr.) S.F. Gray, Kuhneromyces mutabilis Sing. et Smith., Mycena strobilicola J.Favre & Kühner. Висвітленні результати свідчать про досить високу систематичну різноманітність грибів-макроміцетів парків м. Полтава, що обумовлене породним складом насаджень, їх кількістю і віком, наявністю мікоризоутворюючих деревних порід і рослин-інтродуцентів. Видовий склад багатший у парках, де у насадженнях присутня значна кількість опаду та інших субстратів. Отримані дані добре ілюструють природне значення грибів у розкладі рослинних решток і забезпеченні кругообігу речовин у досліджених біоценозах парків: чим багатшим є видовий склад грибів, тим ці біоценози стабільніші і стійкіші до втручань іззовні. Діяльність людини на заповідних об’єктах повинна бути регламентована і спрямована на підтримку і збереження вже існуючих у біоценозі зв’язків між рослинами і грибами, на попередження ушкоджень кори і гілок на деревах, що завадить їх зараженню паразитичними видами грибів, а також на догляд і лікування хворих дерев.