Художні зерна землі полтавської

Abstract

Цей невеликий за обсягом літературний твір є ще одним свідченням любові Григора Тютюнникао рідної землі полтавської та української пісні. Письменник у своїй творчій скарбниці залишив не так багато літературних портретів чи образків, які б розповідали про знаних митців: «Ясен цвіт слова. Василеві Земляку – на його п’ятдесятиріччя», «Світла душа. До 50-річчя з дня народження В. М. Шукшина», про Андрія М’ястківського – «Оповідач дитячої провесни», про Андрія Головка – «Талант чесний і мужній». А ще він любив ходити Полтавою, вслухаючись у неспішну розповідь найкращого знавця духовних перлин рідного краю – літературознавця Петра Ротача. Думається, саме від нього Григір і почув розповідь про Володимира Самійленка. Ще 1968 року Петро Петрович опублікував біобібліографічну розвідку про цього письменника-земляка в авторській рубриці «Літературна Полтавщина» журналу «Архіви України».