Естетичний ідеалізм — типологічна парадигма культури Відродження

Abstract

У статті досліджується епоха Відродження, як період історії культури. У цю епоху відбувалося становлення культури Нового часу, генералізація філософських,наукових, мистецьких ідей і норм. Західні історіографи визначали Ренесанс — ранньосучасним періодом, який заклав фундамент сучасної культури. Актуальність роботи полягає в аналізі проблематичних аспектів епохи Відродження, зокрема естетичного ідеалізму — сутнісної парадигми Ренесансу, яка стала специфічним й адекватним утіленням типологічної цілісності ренесансного мислення й осмислюється як одна з «проблемних вузлів» філософії цього періоду. Розглянуто діяльність гуманістів-неоплатоніків, які по-новому переосмислили онтологічне місце людини у Всесвіті та заклали фундаментальну теоретичну основу естетичного формотворення епохи.