Псевдоморфні персонажі української бурлескно-травестійної літератури І половини XIX ст. в контексті європейської традиції

Abstract

Невідповідність істинного та видимо-рецептивного – одна з «вічних» тем у художній творчості багатьох народів. Розгляд цього матеріалу з позицій компаративістики доцільно здійснювати на різних рівнях – від детермінант та загальних тенденцій функціонування до специфіки образно-мотивної реалізації в межах певних національно-жанрових традицій. Детальний аналіз останнього аспекту, у свою чергу, відкриває перспективи досліджень групи персонажів, спільною визначальною ознакою яких є псевдоморфність (від давньогрец. «псевдо» – «обман», «вигадка», «помилка» та «морфо» – «форма»), тобто тимчасова «несправжність», створена внаслідок порушення відповідності між їхньою сутністю та її вираженням: вони набувають «чужої» подоби, видають себе за інших, сприймаються як такі (внаслідок метаморфоз, травестії, ситуаційних неузгодженостей, невпізнання, вербально-позиційного обману тощо).