Академік трьох академій полтавець Юрій Олексійович Митропольський (1917–2008). До 100-річчя від дня народження

Abstract

Із прадавніх часів люди в різних куточках планети використовували при лічбі та обчисленнях певні системи правил, які згодом були об’єднані в універсальну науку – математику. Саме універсальність математики надихнула славнозвісного англійського філософа епохи Середньовіччя Роджера Бекона на висновок про те, що всі інші науки прогресують лише тоді, коли їхні факти відповідають принципам математики. Блискучий німецький математик Карл Гаусс називав математику царицею наук. Але вже наприкінці XX століття намітилося зміщення основних зусиль математиків у середовище природничих і технічних наук, що на той час склалися. З’явилися нові напрями математичних досліджень, викликані потребами насамперед фізики, електротехніки, радіотехніки, а також сучасного машинобудування, у тому числі будівництва гребель, хімічних та атомних реакторів, вентиляційних шахт, сховищ і т. ін. Сьогодні, мабуть, кожен школяр пам’ятає почуту на уроках фізики бувальщину про те, як військовий загін, ідучи «в ногу», спричинив руйнування мосту. Відтоді, долаючи мостові споруди або крокуючи всередині будівель, військові «в ногу» не ходять. Явища, до яких належить і хрестоматійна пригода з мостом, називаються резонансними. Давно встановлено, що всі тіла, які нас оточують, непомітно для нас коливаються. Коливаються будинки і дерева, коливаються фундаменти машин і турбіни гідроелектростанцій, коливаються стовпи, встановлені вздовж доріг, і гребні вали підводних човнів.