Подієвість музичного символу

Abstract

Проблема символу лишається дискусійною при всьому багатоманітті досвіду її осмислення, що, по суті, концентрується навколо озовненої ще в першій третині ХХ століття полемікою Р.Генона і К.Юнга апорії «сакральне—психічне». Тим самим актуалізовано специфічну спроможність символу підіймати буттєві регістри свідомості — (соціо) культурний і індивідуальний — в естетичному досвіді його атрибуції під формою даної як самосуща речі духу. Будучи відповідником діалектики як практики мислі, символ обіймає змісти християнської історичності від кодових фігур культу до артистичної метафізики, від міфу гріхопадіння до ідеації розвитку.