Правозахисний рух в Україні 60-80-х рр. ХХ ст.

Abstract

Правозахисний рух в Україні 60-80 рр. ХХ ст. розглядається як самоврядний правовий інститут, який почав існувати з метою захисту прав і умов в тоталітарній системі, захист прав і свобод людини. Наукові дослідження проблем правозахисного руху в Україні 60-80 рр. ХХ ст. за радянських часів не досліджувалось, окремі питання розглядались лише за межами України. Серед пострадянських досліджень з відповідними тематиками слід виокремити праці Б. Захарова, Г. Касьянова В. Овсієнка, О. Зінкевича. Наприкінці 60-70-х років правозахисний рух України вже стає частиною загально радянського руху. Членами цього союзу у 1969 р. стали Л. Плющ та Г. Алтуньян, які боролись за права людини в СРСР. Головною “зброєю” цієї боротьби стало підписання заяв, листів, проведення різних кампаній і саме з ними звернення до різних вітчизняних та міжнародних органів. На східній Україні у 70-х роках почав поширюватись правозахисний рух за економічні та соціальні права людини, створення вільних профспілок. 26 лютого 1976 р. створено першу незалежну профспілку, яка називалася “Асоціація вільної профспілки трудящих у Радянському Союзі” і ставила за мету захист прав трудящих, права на працю. Але вже навесні 1978 р. профспілка перестала існувати, а її активістів було заарештовано. Того ж року у Москві було створена всесоюзна організація для захисту соціальних та економічних прав – “ Вільне між професійне об’єднання трудящих”, яка мала свої автономні структури у різних куточках країни, у тому числі й України, організація проіснувала до середини 1980 р.