Софія Русова та її внесок у вітчизняну педагогіку

Abstract

Значні зміни у освітньо-виховному процесі, які відбулися протягом останніх століть, диктуть потреби в необхідності перегляду підходів до національного виховання, тому важливого значення набувають особливості вимог до дошкільного виховання. Гідний внесок у розвиток дошкільного виховання зробила Софія Федорівна Русова (1856-1940 рр.) – український педагог та громадська діячка, літературний критик, а також одна з піонерок українського жіночого руху. Ретельне вивчення появи такої педагогічної постаті, як Софія Русова, дає можливість забезпечити та розвинути широке впровадження нових підходів до організації дошкільного виховного процесу. Софія Русова свою невтомну педагогічну, наукову та громадську діяльність спрямувала на розробку концепції національної освіти й виховання. Педагогічні погляди С. Русової викладено в її фундаментальних працях: “Дошкільне виховання”, “Теорія і практика дошкільного виховання”, “Дидактика”, “Сучасні течії в новій педагогіці”, “Роль жінки в дошкільному вихованні”, “Моральні завдання сучасної школи”, “Єдина діяльна (трудова) школа”, “Нова школа” та ін. На жаль, низку педагогічних творів С. Русової ще не опубліковано, наприклад: “Соціальне виховання, його значення в громадському житті”, “Практичні поради до виховання дітей”, “Національна школа у різних народів”, “Середньовічні університети”. Цей простий перелік робіт віддзеркалював основні напрями педагогічних пошуків та великий внесок Софії Русової в українську педагогічну думку. Її праці свідчать про те, що в системі національної освіти й виховання надзвичайну увагу приділено дошкільному вихованню, яке, на думку авторки, є мостом, що перекидається між школою та родиною. Саме в цей період закладаються цілісність особистості, її життєві прагнення й нахили.