Інноваційна діяльність у вищому педагогічному навчальному закладі

Abstract

У контексті Болонського процесу здійснюється активний пошук оптимальної відповідності між традиціями і модернізацією вищої школи. Для України інтеграція в європейський освітній простір не є самоціллю. Вона покликана вирішити різні завдання з позицій нової парадигми освіти. Відсутність матеріальної зацікавленості в інноваційній діяльності, роз’єднаність вузівських колективів, відсутність співпраці в інноваційних процесах, консерватизм частини викладацького складу, їх небажання міняти звичні форми і методи діяльності гальмують розвиток інноваційних процесів. Вищи навчальні заклади, на наш погляд, надмірно спеціалізовані і відірвані від процесів, що відбуваються в матеріальній і духовній сфері, свідченням чого є певна загальна незадоволеність випускників вищої школи і замовників освітніх послуг якістю професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вирішення наведених суперечностей в освіті, пов’язаних із інноваційними процесами. Метою статті є аналіз сутності й особливостей розвитку інноваційних процесів у вищій школі, видів інновацій, характеристика інноваційної діяльності викладача вищої школи.