На узвишші століть – Україна стоїть!

Abstract

Це була давня мрія мого чоловіка Юрія Антиповича і моя – побувати в селі Денисівці Білогірського району Хмельницької області, де жив дід Юрія, священик Іларіон Антипович, а у 20-х роках минулого століття учителював батько Анатолій Іларіонович – доки не мусив тікати з Волині за Дніпро, рятуючись від загрози опинитися на Соловках або на Біломорканалі. У молоді роки за роботою в полтавських газетах та літніми городніми виправами на село нам з Юрком усе не вдавалося викроїти час на далекі мандри, а в старості вже брак- не сил фізичних. Та врешті однієї червневої неділі 2015 року ми сіли в розпечений плацкартний вагон (квитків на нижні місця в купе потяга Харків – Львів не було) і покотили до Шепетівки, звідти на таксі через славетний Ізяслав – у Білогір’я, а наступного дня – у Денисівку.