Ставлення колективу Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка до політики десталінізації 1956 року

Abstract

Велика політика завжди спрямована на використання потенціалу «малих» громадян. Зміна її векторів заради досягнення нових горизонтів носіями владних повноважень не завжди корелювалася зі змінами в суспільній свідомості населення. Доволі часто раніше, як і тепер, в основі подібних перетворень лежав критерій політичної доцільності, а не суспільної значущості. Саме тому під час втілення нових ідеологічних та економічних програм реформаторів насправді мало цікавить реальний процес зміни свідомості пересічних українців. Задовольняючись сухими цифрами офіційної статистики, державні лідери продовжують процес потрібних їм реформ в обраних ними ж сферах, особливо не переймаючись проблемами на «низах», аж поки їхній рівень не сягне критичної точки і не вибухне черговим суспільним протистоянням. Це і змушує вжити заходи на «охолодження» незадоволених мас.