Ідеї теорії вільного виховання у педагогічній спадщині А.С. Макаренка

Abstract

Крайнощі в оцінці педагогічної спадщини А.С.Макаренка через акцент на консервативні елементи розробленої ним системи не сприяють її об’єктивному переосмисленню. Його практична педагогіка має на меті необхідність створення нового типу спільноти і грунтується на особистісно‐соціально‐діяльнісному підході, на усвідомлені сутності особистості як суб’єкта виховання, на принципі взаємної поваги (не тільки між вихователем і вихованцем, але й між самими вихованцями) і вимогливості. А.С.Макаренко розглядає колектив як знаряддя формування активної творчої соціально адекватної особистості із достатнім індивідуальним соціальним досвідом, високорозвиненим почуттям обов’язку, честі, гідності, як засіб захисту інтересів кожної особистості, перетворення зовнішніх вимог до особистості у внутрішні спонуки її розвитку, дає можливість сформувати справжню моральну свободу в умовах колективу, особисту відповідальність, особистісний вибір, активну участь у колективному прийнятті рішень та у колективній відповідальності.