Розвиток В.О. Сухомлинським теорії і практики виховання в учнівському колективі

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки. — Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2001. У дисертації досліджено філософські та історико-педагогічні передумови становлення гуманістичної концепції В.О. Сухомлинського щодо виховання особистості в колективі. Дослідження еволюції поглядів В.О. Сухомлинського свідчить, що він пройшов складний шлях від безумовного прийняття постулатів А.С.Макаренка та офіційних поглядів 50-х років на цю проблему до їхнього критичного аналізу й створення фактично нової концепції на ґрунті гуманізму. Внаслідок теоретичного та логічного аналізу досвіду та теоретичних висновків В.О. Сухомлинського визначено тлумачення ним головних ознак виховуючого колективу, шляхів його створення та педагогічних умов впливу на особистість. У роботі розкрито технологію виховання особистості в колективі, зокрема, механізм його впливу на особистість, умови та технологію організації колективного обговорення вчинків учня, структуру функцій педагогів у спрямуванні діяльності учнівського колективу як суб’єкту виховання особисті.