Арешт. Уривок з роману "Амба"

Abstract

Володимир Карпенко (псевдонім - Влад Землянин) - сучасний український російськомовний письменник, член Полтавської спілки літераторів (1991), Національної спілки письменників України (1995). Народився 22 травня 1935року в м. Ромнах Сумської області. 1943 року, після визволення краю від окупантів, вступив до першого класу української середньої школи №3. Згодом закінчив геологічний факультет Московського державного університету імені М.В. Ломоносова. Зі студентських років був завзятим мандрівником - прокладав свої стежки в Криму, на Алтаї, в Якутії, у Середній Азії, на Далекому Сході. Однак у 26 років, захворівши на кліщовий енцефаліт, став інвалідом праці другої групи і змушений був рішуче змінити свої життєві плани. 1965 року переїхав до Полтави і взявся за перо літератора. 1972 року закінчив філософське відділення університету марксизму-ленінізму, 1973 року - відділення прози Московського літературного інституту імені М. Горького. Протягом 25 творчих років наполегливо прокладав свій непростий шлях до читача: в кінці 1960-х - на початку 1970-х років мав одне оповідання, озвучене програмою «Маяк» усесоюзного радіо; сім оповідань, опублікованих на шпальтах обласних газет; уривок із його роману вмістили в колективній збірці (1976), однак у шухляді лежали 4 романи в 6 томах, інші оповідання та повість, із якими не міг пробитися в друк. Так, видавництво «Прапор» у темплані на 1975 рік анотувало його повість «Трудные азимуты» (скорочений роман), але згодом зняло її з виробництва як «слабую в идейно-художественном отношении». Справжньою ж причиною «неблагонадійності» автора стала його дипломна робота в Літінституті -роман «Амба» (1973). Так само пізніше, після розпаду СССР, - 1992 року - видавництво «Молодая гвардия» припинить роботу над першим томом «Амби». Першою книгою митця став «Побег» (уривок з «Амби»), відзначений премією міністра внутрішніх справ колишнього СРСР (1990). Пізніше високо пошанованими будуть й інші його твори: «Зона на воле» (1992), «Исповедь после смерти» (1993), «Племя Ярри» (1994), перший том роману «Амба» (1997), перший том роману «Идолы» (2000) - радою Полтавської спілки літераторів визнавалися кращими книгами року; двотомний роман «Амба» приніс прозаїкові звання лауреата премії імені В.Г. Короленка НСПУ (2003). На сьогодні в опублі- кованому набутку В. Карпенка також є повість «Изгнанники» (1995), роман «Грех» (2001), другий том роману «Идолы» (2007), наступні томи (поки що їх п’ять) роману «Амба» (2002, 2008, 2013); чекають на видавця роман «Азимут», оповідання, повість та публіцистика. 2005 року В. Карпенко став почесним громадянином № 1 Полтавського району. Про його життя і творчість видали книги М. Костенко (2003), М. Зелень (2008). Пропонуємо читачам авторський український переклад уривка з «Амби».