Костюм у контексті творів Сергія Васильківського

Abstract

Серед українських живописців кінця ХІХ – початку ХХ ст. почесне місце посідає Сергій Васильківський, який присвятив життя й талант мистецькому виявленню глибинної сутності й душі рідного краю. Твори Сергія Васильківського є самобутнім яскравим взірцем глибокого самовираження й високого професіоналізму видатного живописця (М. Безхутрий, І. Огієвська, І. Пільгук, М. Рутковський та ін.). На них живе мальовнича Україна, яку художник знав, розумів і зворушливо любив. Він досить влучно у своїх роботах зображував побут українського народу, тим самим демонстрував його етнічну неповторність у світовій культурі. Однією з невід’ємних ознак етносу в цілому й кожної особистості зокрема є костюм (М. Білан, З. Васіна, Х. Вовк, О. Воропай, Т. Кара-Васильєва, О. Косьміна, К. Матейко, Т. Ніколаєва, М. Селівачов та ін.). Порівняно з іншими видами мистецтва й творчої діяльності людини (архітектурою, живописом, літературою) безпосередньо пов’язаний із людиною костюм значно швидше й активніше реагує на події в країні, зовнішні впливи, зміни в естетичних поглядах та духовному житті народу.