Профілактика та методи подолання професійного вигорання у вихователів ЗДО

Abstract

У статті розкрито поняття «професійне вигорання», схарактеризовано способи саморегуляції емоційних станів вихователів сучасних закладів дошкільної освіти. Зʼясовано методи підвищення професійної компетентності і самооцінки педагогів. Означено, як знаходити баланс і гармонію у професійній діяльності, щоб уникнути перевантаження і запобігти професійному вигоранню. Зміни, які сьогодні відбуваються у дошкільній освіті, висувають нові вимоги до професійної підготовки педагогів. Щоб оптимізувати діяльність вихователів, слід збалансувати режим роботи і відпочинку. Приділяючи цьому питанню належну увагу, можна уникнути достатньо розповсюдженого сьогодні явища – професійного вигорання. Ставлення до своїх колег, дітей, батьків має ґрунтуватися на основних принципах педагогіки партнерства: повага до особистості, позитивне ставлення та доброзичливість, розподілене лідерство. За таких умов вихователі ЗДО зможуть досягти максимального успіху у своїй діяльності, створити ефективне освітньо-ігрове середовище, яке уможливить сформувати всебічно розвинену особистість і допоможе педагогу зберегти ентузіазм на довгі роки. У статті акцентовано увагу на тому, що фахівці повинні вміти запобігати впливу несприятливих зовнішніх факторів, які виникають під час професійної діяльності. Основним вектором життєвої позиції вихователя повинен бути оптимізм, самоефективність, використання продуктивних стратегій володіти власним емоційним станом, зберігати спокій у будь-якій ситуації. Варто навчитися підтримувати душевну рівновагу, внутрішні і зовнішні ресурси, творчий потенціал.