Християнський світогляд як духовна основа педагогічних поглядів українських мислителів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Abstract

Результати проведеного дослідження свідчать, що кінець ХІХ – початок ХХ століття увінчався появою плеяди видатних вітчизняних педагогів, в дослідженнях яких особливої уваги набули питання морального виховання молоді та формування духовності на християнських засадах. Характерною особливістю вітчизняної педагогіки цього періоду було опертя на етнографічно-культурну парадигму та натурфілософію єдності людини і природи, людини та Бога. До процесу формування духовно-моральної особистості в історії розвитку української педагогічної думки кінця ХІХ – початку ХХ століття активно долучалися представники різних напрямів: прибічники християнської традиції В. Зеньковський, С. Миропольський, І. Огієнко, П. Юркевич та інші; теоретики вільного виховання К. Вентцель, О. Залужний, Я. Мамонтов, М. Рубінштсйн, Я. Чепіга та інші; представники демократичних поглядів, які працювали над поєднанням світських і православних традицій, духовно-моральних християнських цінностей і глибоких наукових знань В. Вахтеров, М. Демков, П. Каптерев, С. Русова та інші. Особливу увагу розгляду ґенези понять «духовність і моральність» у поєднанні з національним чинником приділяли вчені означеного періоду В. Антонович, Б. Грінченко, М. Драгоманов, М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький, Т. Шевченко.