Становлення та розвиток Києво-Могилянської академії в системі вищої освіти України (1701–1817 рр.)

Abstract

Етапним для української вищої школи і науки вважають 26 вересня 1701. Цього дня Петро I офіційно надав Києво-Могилянському колегіуму статус академії, що прирівнювалася до західноєвропейських вищих шкіл, передусім польської і литовської академій. Фактично ж це сталося на вісім років раніше. 1693 р. ректорат колегіуму через митрополита київського Варлаама Ясинського і гетьмана Івана Мазепу звернувся до московського уряду з проханням надати колегіуму матеріальну підмогу, права власного суду без втручання московських воєвод і «ратних людей», київського війта та інших міщан. Наступного року колегіуму призначили «50 рублей и 50 четвертей хлеба» на рік, право внутрішнього самоврядування, що вже давало основу називатися академією[1]. Грамотою 26 вересня 1701 р. цар підтвердив право викладання богослов’я, здобуте самоврядування і назву. «Академии их Киево-Могилянской, что от прежнего своего основания имеет равные привилегии как обыкновенно иные Академии во всех государствах иноземческих, –говорилося в грамоті, – право свободности иметь подтверждено».