Духовно-моральне виховання дошкільників на засадах християнства

Abstract

Сучасні вітчизняні учені В. Слободчиков і Є. Ісаєв констатують той факт, що «у філософсько-педагогічній літературі духовний початок людини пов'язують з громадським та творчим характером його життєдіяльності, з входженням людини у світ культури». При цьому духовні пошуки людини фіксуються в продуктах його виховної та художньо-естетичної діяльності. Таким чином, часто в «педагогіці духовна людина – розуміється, насамперед, як культурна людина». Духовність трактується також як якість особистості, яке може бути реалізоване в плані ставлення особистості до інших людей: альтруїзм, безкорисливість і самозречення. І. Подберезкин розуміє духовність як «переважання вищих духовних моральних інтересів над матеріальними, наявність високих громадянських, етичних, естетичних ідеалів». Моральні ознаки включені у всі прояви духовності, так як моральність є регулятором людських відносин.