Пилип Йосипович Капельгородський

Abstract

Народився в 14 листопада 1882 р. у с. Городище (тепер Недригайлівського району на Сумщині) в бідній багатодітній сім’ї. Навчався в земській школі і в Роменській бурсі, потім був виключений із бурси. Поступив до Полтавської духовної семінарії. За участь у селянських заворушеннях на Полтавщині 1902 р. його заарештувала поліція. Пересвідчившись у неминучості викриття його, як зачинщика бунту, Капельгородський подає прохання про звільнення з семінарії. У 1905 році бере активну участь у виданні херсонської збірки початківців „Перша ластівка”, де публікує свої вірші. Письменник особисто привозив свої перші твори в Херсон для публікації в альманасі. Зустрічався з Миколою Чернявським. Брав найактивнішу участь у революційно-визвольній боротьбі, за що потрапив до тюрми. Вирвавшись на волю восени 1909 р., Капельгородський переїздить на Північний Кавказ, де активно співробітничає в газеті «Терек» як публіцист. Після революції 1917 повернувся в Україну і після численних арештів та різних пригод, пов’язаних зі складним і неоднозначним ставленням до нової влади, почав працювати в редакціях газет «Вісті ревкому», «Червона Лубенщина», «Більшовик Лубенщини». Як сатирик і публіцист, надрукував на сторінках газет Полтавщини понад півтори тисячі фейлетонів, віршів, гуморесок, статей. Належав до літературної організації «Плуг». 19 березня 1938 року був заарештований, а 5 квітня 1938 р. П. Капельгородського було засуджено до розстрілу на підставі вигаданих звинувачень в участі “у підпільній націоналістичній контрреволюційній військово-повстанській організації, яка ставила своїм завданням підготовку збройного повстання з метою повалення Радянської влади і відновлення капіталістичного ладу в Україні”. Вирок виконано у травні 1938 року. У січні 1957 р. Пилип Капельгородський був посмертно реабілітований.