Недільні школи як базові осередки освіти

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена недостатньою повнотою висвітлення діяльності недільним шкіл і тому розглянуто питання функціонування недільних шкіл у другій половині ХІХ ст. Розглянуто процес навчання в недільних школах на основі Правил 1884 року і Програм 1886 і 1898 рр. Функціонування системи нородної освіти в другій половині XIX ст. було представлено початковим рівнем оволодіння знаннями, який в основному забезпечують церковно-парафіяльні, недільні і земські школи. Духовенство і церква в цілому завжди відігравали важливу роль в українському суспільстві. Одним із важливих напрямків просвітницької роботи православного духовенства було навчання і виховання дітей. Складно переоцінити вклад церкви у розвиток і діяльність початкової освіти. Навчальні заклади функціонували при монастирях і церквах на всій території України. Великий вклад зробило й найвище духовенство. Воно було зацікавлене в організації освіти для народу, адже в цей період клір залишався найосвіченішою верствою населення. Недільні школи для дорослих і дітей були відомі як найбільш рання форма позашкільної освіти в Росії. вони виникали в XVIII в. при монастирях, але не набули широкого поширення. З середини XIX в. подібні школи почали створюватися при університетах, гімназіях, фабриках і заводах. Їх організатори своїм головним завданням вважали навчання всіх бажаючих грамоті (читання, письма, рахунку), а також формування православної моральності і духовності. Виникнення загальноосвітніх недільних шкіл було ініційовано суспільно - педагогічним рухом кінця 50-х - початку 60-х років XIX століття, який представляв один з напрямків більш широкого соціального руху, характерного для передреформний років. У нього включилися не тільки громадські, а й державно-урядові структури. У 1856 році в “Морському збірнику” була опублікована стаття знаменитого російського хірурга і громадського діяча М. І. Пирогова “Питання життя”, що поклала початок суспільно-педагогічному руху