Тлумачення поняття «безперервна освіта» у вітчизняному й зарубіжному педагогічному дискурсі

Abstract

Протягом усього життя людина вчиться і весь її життєвий досвід є розвитком самої себе. Термін «освіта протягом усього життя» виник у 1960-і роки, він став досить популярним на таких міжурядових організаціях, як ЮНЕСКО і Рада Європи. Досить близьким значенням до терміну «освіта протягом усього життя» є термін «безперервна освіта», який і надалі ми будемо розглядати в цій статті. Безперервна освіта – це нерозривний процес, що забезпечує поступовий розвиток творчого хисту і подальший взаємозв’язок усіх категорій освіти, наслідком якого є глибинне зростання інтелекту індивідуума та її душевного світу. Питання про безперервну освіту стало популярним ще в другій половині ХХ ст., проте ще в V–IV ст. до н. е. такі філософи, як Аристотель, Сократ, Платон, Конфуцій та Сенека згадували його в своїх працях. У своїх «Моральних листах до Луцілія» Сенека зазначав, що, навчаючи, ми вчимося самі.