Проблема співвідношення між духом і дійсністю в новелі «Трістан» Т. Манна

Abstract

У статті здійснено спробу аналізу новели «Трістан» Т. Манна на вісі специфіки реалізації її ідейно-естетичної концепції. Зокрема досліджено проблему культури «епохи кінця» (за термінологією Т. Манна), у межах якої розкрито різноманітні відтінки співвідношення між духом і дійсністю у творі. Серед основних виділено такі, як життя й мистецтво, мистецтво й краса, мистецтво й мораль, естетизм і життя, краса й смерть, декаданс і хвороба духу, що дозволило з`ясувати, з одного боку, світоглядні концепти творчої особистості, а з іншого – сутність її мистецтва. Водночас показано розбіжність поглядів героя новели з особистим ставленням Т. Манна до дійсності та мистецтва. Достатньо уваги приділено виявленню ролі комічного та засобам його утворення в новелі. «Трістан» інтерпретовано в контексті розвитку творчості Т. Манна та європейського літературного процесу межі ХІХ – поч. ХХ ст.