Ретроспективний аналіз розвитку жіночого футзалу в Україні

Abstract

Розвиток жіночого футзалу в Україні набуває популярності, але разом із вагомими здобутками спортсменок на міжнародній арені, теоретико-методичні аспекти підготовки дівчат футзалісток розроблені не достатньо. Зокрема, залишилися без уваги аспекти розвитку жіночого футзалу в Україні. Окремі дослідження розвитку чоловічого міні-футболу в Україні в період з 1997 по 2000 роки здійснив І. Якимишин (2009); теоретичні і методичні засади побудови навчально-тренувальних занять з футзалу з урахуванням їх змісту та спрямованості вивчали: Г. Лисенчук, В. Соломонко, В. Левчук, Г. Максименко тощо; аспекти розвитку технічних елементів в контексті вдосконалення технічної підготовки у футзалі стали предметом дослідження учених: Г. Лисенчука, С. Андреева, Б. Без’язичного, В. Соломонко, В. Левчук, Д. Випрікова [1]. Ґрунтовні дослідження обґрунтування функцій управління і регуляції фізичними можливостями та технічною майстерністю спортсменок у футзалі здійснили Є. Шаповал, С. Новік (2018) [2]. Незважаючи на стрімкі темпи розвитку і підвищення інтересу до жіночого футзалу, в Україні практично відсутні наукові праці присвячені новітній історії становлення жіночого футзалу, що в свою чергу негативно впливає на вирішення питань, пов’язаних із вдосконаленням процесу підготовки.