Конхіологічна мінливість Sinanodonta woodiana (Bivalvia, Unionidae)

Abstract

Досліджено конхіологічні ознаки Sinanodonta woodiana (Lea, 1834) з фондових матеріалів малакологічної колекції музею природи Житомирського державного університету імені Івана Франка, що зібрані з басейнів Дунаю (р. Репіда, оз. Кугурлуй, канал Дунай-Сасик) та Дніпра (р. П’ятигірка). Описано морфологічну мінливість черепашок китайської беззубки, виокремлено чотири морфотипи за її формою (округла, еліптична, неправильно-ромбічна і яйцеподібна). Відзначено морфологічну подібність молодих тварин та зростання відмінностей черепашок молюсків з віком. Забарвлення периостракуму досліджених екземплярів варіює від світлих тонів (ясно-жовтий колір з зеленими променями; яскраво-зелений або тьмяно-оливковий) до темних (оливково-бурий колір, інколи з ділянками жовтого або сірого кольору; бурий). Деякі екземпляри китайської беззубки мають рожеві або руді смуги вздовж ліній приросту. Запропоновано діагностичні ознаки для розмежування синанодонти і видів роду Anodonta місцевої малакофауни. Наведено основні проміри черепашок S. woodiana з п’яти місць збору. У досліджених екземплярів максимальна довжина черепашки (L) становить 178 мм, висота (H) – 112, опуклість (W) – 68,6 мм. Встановлено, що збільшення основних лінійних параметрів черепашки S. woodiana у процесі росту молюсків відбувається нерівномірно, що призводить до зміни форми черепашки. Так, за генеральною сукупністю даних індекс H/L має негативну кореляцію з віком, а індекс W/H – позитивну. Найстабільнішим індексом у просторовому і віковому аспектах є відношення опуклості черепашки до її довжини (W/L). Порівняння мінливості форм черепашок S. woodiana з різних місць збору свідчить про відсутність просторової внутрішньовидової диференціації за конхіологічними ознаками. Причиною морфологічної подібності молюсків з віддалених один від одного географічних пунктів може бути інтенсивне опанування видом-вселенцем нових територій. Про прогресуюче освоєння нових водойм, потенційний приріст і активне відтворення інвазійних популяцій S. woodiana свідчить домінування в малакологічних зборах молодих особин (0–3 років) та відсутність молюсків старше 7 років.