Туризм у системі інклюзивної позашкільної освіти

Abstract

В умовах глобальних трансформацій у розвитку суспільства знаходять прояв тенденції соціальної, економічної, політичної та культурної інтеграції. Суспільство потребує здорового, сильного, гармонійно розвинутого та творчо мислячого підростаючого покоління із активною життєвою позицією. Разом з тим, в світі спостерігається неухильне зростання чисельності дітей з особливими освітніми потребами. Тому в суспільствах з розвинутими і усталеними нормами моралі відбувається зміна старої парадигми суспільної свідомості «повноцінна більшість – неповноцінна меншість» на нову – «єдине суспільство, що включає людей з різними проблемами», активно впроваджуються процеси інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальний соціум, у т. ч. засобами інклюзивного туризму. Однак у суспільній свідомості в Україні ще остаточно не сформовано розуміння необхідності сприйняття подібних дітей як рівноцінних членів освітньої спільноти, тільки починає розвиватися шкільна інклюзивна освіта, по суті відсутня практика інклюзивного навчання в університетах, інфраструктура туризму не пристосована для людей з особливими потребами.