Концепція ноосфери у спадщині В.І. Вернадського: джерела, ідеї, умови становлення,сучасна глобалізація

Abstract

Хоча більшість дослідників розглядає біосферу як сферу існування живої речовини, її сучасне визначення значно ширше та характеризує біосферу як саморегулюючу централізовану стійку кібернетичну систему, що має властивості гомеостату. Але незважаючи на уявлення, що вже з появою людини еволюція біосфери вичерпала себе з біологічної точки зору, й настала ера ноосфери, жодне сучасне визначення біосфери не охоплює концепцію біосфери з обліком всіх природознавчих досягнень та поглибленого осмислення її сутності з урахуванням ідеї ноосфери. Виходячи з цього, постановка проблеми для обґрунтування формулюється у загальному вигляді як розглядання коренів ноосферної концепції, процесу переходу ноосфери у планетне явище та будування на цьому фундаменті сучасного уявлення про біосферу. Ноосфера (від грецьк. noos — розум) виникла з перших розумних кроків людиноподібних істот. За В.І. Вернадським, це остання фаза еволюції біосфери.