http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8951 Wed, 20 May 2026 15:52:27 GMT 2026-05-20T15:52:27Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8985 Название: Книговидавнича серія «studies of humanism jesuits» у соціокультурному мейнстримі гуманізації: Соціально-філософська рецепція Авторы: Кравченко, П.А. Краткий осмотр (реферат): Рецензія на книгу : Басенко Р. Європейський Ренесанс і молодіжна політика ордену єзуїтів : бібліографічний покажчик / Руслан Басенко. – Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2017. – 220 с. – (Серія «Studies of Humanism Jesuits»). Описание: Кравченко П. А. Книговидавнича серія «studies of humanism jesuits» у соціокультурному мейнстримі гуманізації: Соціально-філософська рецепція / П. А. Кравченко // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 38. – С. 137-143. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8985 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8984 Название: Г. В. Ляйбніц: від доведення логічних правил і схем до символічного числення логіки Авторы: Шенгерій, Л.М.; Бойко, Г.М. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджується логічний доробок Г. В. Ляйбніца з точки зору встановлення взаємозв’язків логічного та математичного знання у напрямку математизації логіки. Показано, що уведення до царини логіки математизованого знання сприяє перетворенню логіки на доказову науку. Аналітичний метод виступає як стрижневий метод доведень. Істинні необхідні висловлювання допускають скінченний аналітичний розклад до тотожностей на відміну від істинних випадкових висловлювань, розклад яких є нескінченим. Математизація логічного знання у працях Г. В. Ляйбніца уможливлюється через встановлення відповідності у вигляді функції між простими категоричними висловлюваннями, їх значеннями істинності та множиною раціональних чисел. Здійснено логіко-математичну реконструкцію числення простих категоричних висловлювань згідно об’єднаної класифікації. Подано авторську інтерпретацію формалізації умов істинності простих категоричних висловлювань, що відкриває нові можливості у сфері досліджень матемізації традиційної та сучасної логіки.; The article deals with the study of logic work of G.W. Leibniz in the context of establishment of interrelations of logic and mathematical knowledge towards logic mathematization. There have been defined essential characteristics of the scientist’s ideas as to creation of mathematical logic. There has been shown that introduction of the mathematized knowledge to the sphere of logic contributes to transformation of logic into an evidential science. The analytical method acts as a primary method of argumentation. True necessary statements allow for the finished analytical schedule for equivalences in contrast to true contingent statements the schedule of which is endless. Mathematization of logic knowledge in works of G.W. Leibniz becomes possible through establishment of correspondence in the form of a function between simple categorical statements, their truth value and set of rational numbers. There has been made a logic and mathematical reconstruction of calculation of simple categorical statements according to the unified classification. There has been given author’s interpretation of formation of conditions of the truth of simple categorical statements according to the unified classification, which gives new op - portunities in the sphere of study of mathematization of traditional and contempo - rary logic. On the basis of establishment of correspondence as a function between simple categorical statements, their truth value and the set of rational fractions there have been determined the following correspondences: (SaP-true). Описание: Шенгерій Л. М., Бойко Г. М. Г. В. Ляйбніц: від доведення логічних правил і схем до символічного числення логіки / Л.М. Шенгерій, Г.М. Бойко // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 38. – С. 127-136. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8984 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8983 Название: Мобілізаційний потенціал релігійно-мотивованої риторики проекту «Русскій мір» під час подій, які відбулися в Донбасі в 2014 році Авторы: Гуржи, В.С. Краткий осмотр (реферат): The article analyzes the religious rhetoric and markers originated from the project «Russian World». At the present stage of its development, the appeal to religious rhetoric and markers allowed modeling potential threats for ideological axioms of its supporters. This has made the cultural boundaries of global development projects potentially conflict zones. The mechanism of building one’s own, private religiosity is described. Given examples show the usage of religious markers in the daily life of the population (procession), in combat units (Separatist forces of the war in Donbass), as well as in the rhetoric of the «leadership » and official documents of the so-called «DNR» . The author substantiate the idea that such mobilization was possible, thanks to the modeling of the existential threat to the marginal values . It has been suggested that these appeals and threats do not need to be considered under the project “ Russian World”, but rather have a universal character and are a sufficiently powerful tool for the deployment of conflicts in the modern world. Описание: Гуржи В. С. Мобілізаційний потенціал релігійно-мотивованої риторики проекту «Русскій мір» під час подій,які відбулися в Донбасі в 2014 році / В. С. Гуржи // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 38. – С. 120-126. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8983 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8982 Название: Страждання старості як стимул для самовдосконалення (геронтософські аспекти буддизму) Авторы: Ангелова, А.О. Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається сформований у буддизмі образ старості («джари»); проаналізовано ставлення буддистів до довголіття та життєвого досвіду літніх осіб; досліджено трансформації геронтократичних традицій та культу предків у ранньому буддизмі, а також школах чань і дзен; виявлено специфіку стосунків буддистів зі старими та старшими, особливості виконання синівського обов’язку; з’ясовано сутність осмислення старості як стимулу, що спонукає на початок релігійної практики; окреслено потенціал останнього періоду життя людини для прямування духовним шляхом буддиста.; After the negative experience of the events of the Two World Wars in the first half of the 20th century arose the critique of classical humanism. The famous philosophers who raised the question about the critique of classical humanism and the question about finding a new humanism were Jean-Paul Sartre, Martin Heidegger and Karl Jaspers who belonged to a single existential philosophical tradition. The first of these three philosophers, who began to critic the classical humanism, was Sartre in his work ‟Existentialism is a Humanism” (1946), after him followed Heidegger with his ‟Letter on Humanism” (1947) and Jaspers with his lecture ‟About conditions and possibilities of a New Humanism” (1949). Jaspers’ work on humanism didn’t gain such a great popularity as the other two works of Sartre and Heidegger, and therefore it remains beyond the big attention. This article investigates Jaspers’ concept of humanism, his critique of classical humanism and also his vision of a future humanism. The negative experience of the events of the Two World Wars was a consequence of the crisis of classical humanism. To avoid similar negative experience in the future, Jaspers determined the major tasks ahead of coming humanism: the upbringing of a person on the basis of common knowledge that was gained from previous generations; the reinterpretation and taking of special cognizance of technology and politics; the perception of the ideal model of a human not as the final goal of human development, but as the basis for this development; the promoting the development of internal self-support and external freedom of a human in the society. The article substantiates the thesis that all these tasks that Jaspers posed in the middle of the 20th century in the face of coming humanism, are also very important for the present time and for our future humanism. Because nowadays a human is still in the similar conditions in which was a human a half-century ago. Moreover, some tasks ahead of humanism, for example the rethinking the phenomena of technology and politics, are today even more urgent. Описание: Ангелова А. О. Страждання старості як стимул для самовдосконалення (геронтософські аспекти буддизму) / А. О. Ангелова // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 38. – С. 107-119. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8982 2017-01-01T00:00:00Z