http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8630 Sat, 09 May 2026 17:11:25 GMT 2026-05-09T17:11:25Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8670 Название: Антропоморфна метафорика в сучасному англомовному політичному дискурсі Авторы: Кравченко, В.Л. Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються антропоморфні метафори в англійському політичному дискурсі. Мета дослідження полягає у вивченні того, як політичні метафори представляють концепт ЄВРОПА в цьому типі дискурсу. За методологічну базу дослідження взято теорію концептуальної метафори Дж. Лакоффа й М. Джонсона. Проведений аналіз дозволив виокремити деякі семантичні особливості концепта ЄВРОПА. Фізичні, ментальні та соціальні аспекти людини складають особливість метафоричної моделі ЄВРОПА Є ЛЮДИНА. Було з’ясовано, що в значній кількості цих метафор представлена ідея концептуальної єдності. Зроблено загальний висновок про те, що метафора персоніфікації є важливим засобом створення нової ідеології європейської інтеграції, котра формується всередині ЄС. Описание: Кравченко В. Л. Антропоморфна метафорика в сучасному англомовному політичному дискурсі / В. Л. Кравченко // Філологічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2017. – Вип. 25. – С. 87–93. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8670 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8669 Название: Основні засади конгнітивної дериваційної морфології Авторы: Воскобойник, В.І. Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються основні принципи окремої галузі лінгвістичних досліджень – когнітивної дериваційної морфології, яка досліджує вплив когнітивних механізмів на способи утворення лексичних одиниць. Метою дослідження є визначення основних принципів цієї галузі. Автор вивчає особливості формування когнітивної дериваційної морфології, визначає її методологічні засади (роботи О. С. Кубрякової, Ю. М. Караулова, Р. Лангакера, Дж. Лакоффа, М. Мінського), основну одиницю й поняття, а також формулює шість принципів, які засновані на принципах когнітивної граматики. До основних понять когнітивної дериваційної морфології належать фрейм, слот та пропозиція. Її основною одиницею є похідне слово, що складається з похідної основи і дериваційної морфеми. Описание: Воскобойнік В. І. Основні засади конгнітивної дериваційної морфології / В. І. Воскобойнік // Філологічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2017. – Вип. 25. – С. 82–86. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8669 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8667 Название: До питання про роль лінгвоконцептології у розвитку сучасної наукової парадигми і формуванні суспільного світогляду Авторы: Луньова, Т.В. Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається епістемологічне питання про роль лінгвоконцептології як однієї із сучасних лінгвістичних галузей у просторах наукового пізнання і суспільної свідомості. Об’єктом аналізу є значення лінгвоконцептологічних досліджень для розвитку інших наукових дисциплін і для формування суспільного світогляду. У теоретичному плані розвідка спирається на наявне на сьогоднішній момент теоретико‐критичне осмислення розвитку лінгвоконцептології, а її матеріалом є сукупність лінгвокогнітивних студій. Завдяки проведеному аналізу з’ясовано, що в сучасному науковому просторі лінгвоконцептологія виконує подвійну роль. З одного боку, завдяки притаманним їй енциклопедичності й міждисциплінарній спрямованості ця лінгвістична галузь сприяє розвиткові наукового знання як у межах власної галузі досліджень, так і в інших галузях науки. Також лінгвоконцептологія робить внесок у становлення методологічного апарату суміжних дисциплін, зокрема літературознавства, надаючи їм свій метод концептуального аналізу. З другого боку, лінгвоконцептологія долучається до зміни об’єктивістської парадигми пізнання суб’єктно орієнтованою парадигмою. У просторі суспільної свідомості лінгвоконцептологія виявляє чутливість до суспільних проблем девальвації цінностей і здатна виконувати роль транслятора суспільно значущих цінностей, тим самим стаючи одним із факторів формування суспільного світогляду. Описание: Луньова Т. В. До питання про роль лінгвоконцептології у розвитку сучасної наукової парадигми і формуванні суспільного світогляду / Т. В. Луньова // Філологічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2017. – Вип. 25. – С. 76–81. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8667 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8665 Название: Гоголевские мотивы в рассказах Грэма Грина Авторы: Алатея, Махмуд Краткий осмотр (реферат): У статті вперше в українському й англійському літературознавстві досліджується проблема типологічних сходжень мотивів і теми смерті, а також фантастичного у «Вечорах на хуторі біля Диканьки» та повістях «Вій», «Ніс», «Портрет», «Шинель» Гоголя і ранніх оповіданнях Гріна «Друга смерть», «Кінець свята», «Кращий доказ». Метою дослідження є встановлення спільних і відмінних принципів художнього відображення мотивів смерті та фантастичного у Гоголя і Гріна. Дослідження здійснене з використанням порівняльного аналізу й урахувнням сучасного тлумачення понять «мотив», «лейтмотив», «тема», «фантастичне». У процесі дослідження встановлено, що обидва письменники проявляють інтерес до смерті й пов’язаних із нею явищ уже в перших своїх творах – Гоголь у «Вечорах на хуторі біля Диканьки», Грін в оповіданнях «Друга смерть», «Кінець свята», «Кращий доказ». Однак якщо у Гоголя смерть присутня як й ігровий елемент («Сорочинський ярмарок»), і лейтмотиви в інших творах, то в аналізованих оповіданнях Гріна смерть із самого початку постає як лейтмотив і як тема. Найбільша схожість у художній розробці мотивів і теми смерті у Гріна спостерігається з більш пізньою повістю Гоголя «Шинель». Фантастичне у Гріна також співвідносне тільки з фантастичним пізніх повістей Гоголя, оскільки Гріну не властивий різновид інфернально‐сатанинської та казкової фантастики, такий характерний гоголівським «Вечорам на хуторі біля Диканьки». Наукова новизна дослідження полягає як у самій постановці проблеми «Гоголь – Грін», що не розглядалася раніше, так і в перспективі вивчення інших типологічних аспектів цієї проблеми. Описание: Алатея М. Гоголевские мотивы в рассказах Грэма Грина / М. Алатея // Філологічні науки : зб. наук. праць / гол. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2017. – Вип. 25. – С. 70–75. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8665 2017-01-01T00:00:00Z