http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21497 Thu, 30 Apr 2026 10:49:58 GMT 2026-04-30T10:49:58Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21512 Название: По слідах життя і наукової спадщини Сергія Іллічевського Авторы: Клепець, О.В. Краткий осмотр (реферат): Рецензія на книгу Самородов В. М., Халимон О. В. Сергій Іллічевський (1895-1959?): життя в ім’я ботаніки / за наук. ред. В. М. Самородова. – Полтава: Дивосвіт, 2021. – 256 с. Описание: Клепець О. В. По слідах життя і наукової спадщини Сергія Іллічевського. Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2022. Т. 8, № 2. С. 148-151. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21512 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21511 Название: Полтавщина пам’ятає і вшановує натураліста Дмитра Івашина (1912-1992) Авторы: Самородов, В.М.; Шиян, О.О.; Кузьменко, Н.В. Краткий осмотр (реферат): Назавжди в ботанічний літопис України вкарбоване ім’я нашого земляка видатного ботаніка і ресурсознавця Дмитра Сергійовича Івашина (1912-1992). У 2022 році виповнюється 110 років від дня народження цього науковця. Ініціативною групою в особах голови Полтавського відділення Українського ботанічного товариства та науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського було підготовлено та проведено цикл заходів з вшанування пам’яті славного земляка. До відзначення ювілею Дмитра Івашина також доєдналися співробітники бібліотек, вчителі, краєзнавці. Так, 11 листопада 2022 року в приміщенні читальної зали відділу документів з природничих та аграрних наук Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки (ПОУНБ) імені І. П. Котляревського було проведено захід «Дмитро Івашин: знавець скарбів рослинних». Модератором заходу виступив голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства Віктор Самородов, який був особисто знайомий з Дмитром Івашиним. З основними етапами його життєвого шляху та науковою спадщиною присутніх познайомили Світлана Кигим, Наталія Кузьменко та Алла Павленко. Про продовження традицій екологічного виховання учнівської молоді, започатковані Дмитром Сергійовичем у Великобудищанській середній школі на Диканщині, розповіла Тетяна Біляєва. Спогадами про Дмитра Івашина та його родину поділилися доценти Віктор Закалюжний та Наталія Смоляр. Кожний із згаданих виступів передавав не тільки пошану й любов до Дмитра Сергійовича, а відкривав нову грань його образу. Описание: Самородов В. М., Шиян О. О., Кузьменко Н. В. Полтавщина пам’ятає і вшановує натураліста Дмитра Івашина (1912-1992). Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2022. Т. 8, № 2. С. 146-147. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21511 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21510 Название: Особливості об’єднання представників надкласу риби (Pisces) у соціальні групи Авторы: Пальчик, О.О. Краткий осмотр (реферат): В статті наведено результати аналізу сучасних літературних джерел стосовно виділення спільних рис, які сприяють утриманню представників різних видів надкласу Риб разом, забезпечуючи соціальну організацію особин у косяку. В статті «косяк» розглядається як група риб, що утримується разом завдяки соціальному потягу. Розглянуто соціальні переваги такого соціального об’єднання, а саме: забезпечення захисту від хижаків за допомогою механізмів, які включають збільшення виявлення хижаків, зменшення шансів захоплення та заплутування хижаків; підвищення здатності риби знаходити здобич, тобто збільшення успіху в пошуку їжі; збільшення ймовірності пошуку статевого партнера; гідродинамічна ефективність. Описано і проаналізовано наукові дані існування фенотипічної однорідності (колір, форма, розмір) між особинами в косяку та механізми, завдяки яким риби мають здатність розрізняти членів групи, вибираючи асоціацію з подібними до себе особинами. Охарактеризовано популярну теорію «ефект дивацтва», яка стверджує, що рідкісні, фенотипово відмінні особини всередині косяка з більшою ймовірністю стають ціллю хижаків. Підтверджено, що однорідність особин в косяку за кольором, запахом, розміром та формою тіла, як в однорідних так і мішаних косяках, обумовлена «ефектом дивацтва» та «ефектом плутанини», і пояснюється пристосувальним захисним механізмом протидії хижацтву. Але відмічено, що сучасні дослідження надають нові дані, які суперечать прогнозам «ефекту дивацтва», що свідчить про перспективність подальших досліджень даної наукової проблематики. Відмічено, що на складну інтерактивну поведінку риб впливають відмінності у статевому співвідношенні взаємодіючих особин в косяку. Наголошено, що вплив гормональної регуляції на соціальну поведінку риб значний і має свої характерні особливості, які на відміну від наземних тварин, недостатньо вивчені, тому цей напрямок наукових досліджень є перспективним. Описание: Пальчик О. О. Особливості об’єднання представників надкласу риби (Pisces) у соціальні групи. Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2022. Т. 8, № 2. С. 136-145. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21510 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21509 Название: Аналіз будови внутрішньопечінкових жовчних шляхів ссавців зі змішаним типом харчування Авторы: Дубінін, Д.С.; Шепітько, В.І.; Дубінін, С.І.; Стецук, Є.В.; Борута, Н.В.; Вільхова, О.В.; Улановська-Циба, Н.А. Краткий осмотр (реферат): Захворювання жовчовивідної системи, такі як холецистити різної етіології, жовчнокам’яна хвороба, постхолецистектомічний синдром та холангіти, зустрічаються дедалі частіше. На жовчнокам’яну хворобу страждає кожний десятий представник дорослого населення. Ця хвороба поширена в різних країнах світу та спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих. Зростання захворюваності жовчовидільної системи відмічено у всіх економічно розвинених країнах, а жінки з даною патологією зустрічаються у декілька разів частіше, ніж чоловіки. Стінка внутрішньопечінкові жовчні протоки представлена двома шарами: зовнішнім – адвентеційним і внутрішнім – слизовим. У початкових відділах вивідної системи печінки жовчні шляхи в слизовій оболонці представлені епітеліальною тканиною з базальною мембраною, яка забезпечує фізіологічну регенерацію цього шару. Середній відділ жовчовивідної системи печінки майже нічим не відрізняється від будови в початкових відділах. Деякі відмінності у будові внутрішньої оболонки все ж таки є. Спостерігаються інші форми епітеліоцитів. Зустрічаються у внутрішньопечінкових жовчних шляхів не тільки кубічні, а й призматичні епітеліоцити. Деякі відмінності в розташуванні мають ядра, які переважно містяться біля базальної поверхні, Але є і такі, у яких ядро локалізується у центрі клітини. Відділ внутрішньопечінкової жовчної протоки, який знаходиться найближче до воріт печінки, має відмінності в діаметрі і по кількості клітин внутрішньої оболонки. Епітеліоцити мають призматичну будову, а ядра переважно розташовуються на базальній поверхні, мають видовжену форму. Без змін залишається зовнішня оболонка, в якій наявні клітини фібробластичного ряду і міжклітинна речовина з колагеновими волокнами та аморфною речовиною. Дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи Полтавського державного медичного університету «Експериментально - морфологічне вивчення дії кріоконсервованих препаратів кордовоï крові ембріофетоплацентарного комплексу (ЕФПК), дифереліну етанолу та 1% ефipy метакрилової кислоти на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів», № державної реєстрації 119U102925. Описание: Дубінін Д. С., Шепітько В. І., Дубінін С. І., Стецук Є. В., Борута Н. В., Вільхова О. В., Улановська-Циба Н. А., Аналіз будови внутрішньопечінкових жовчних шляхів ссавців зі змішаним типом харчування. Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2022. Т. 8, № 2. С. 129-135. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21509 2022-01-01T00:00:00Z