http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21143 Sun, 12 Apr 2026 14:56:59 GMT 2026-04-12T14:56:59Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21194 Название: Компаративний аналіз організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови в Україні та Великій Британії Авторы: Палеха, О.М. Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено компаративний аналіз досвіду організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови у закладах вищої освіти України і Великої Британії. Вивчення навчально-методичного забезпечення дисциплін циклу професійної підготовки вчителів іноземної мови вітчизняних ЗВО дає підстави стверджувати, що самостійна позааудиторна робота має посутню частку у співвідношенні до аудиторної навчальної діяльності студентів; прослідковується тенденція до збільшення годин самостійної позааудиторної роботи. Самостійна позааудиторна робота майбутніх учителів іноземної мови у вітчизняних ЗВО, на відміну від британських, має лише практичну спрямованість і скеровується на формування іншомовної компетентності майбутніх учителів. Визначено, що в організації самостійної позааудиторної роботи українські науковці й практики дотримуються дидактичних (активності індивідуалізації, поєднання індивідуальних, парних і групових форм вказаної роботи, творчості, наочності) та методичних (автономії, комунікативності, взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови, взаємопов’язаного навчання мови і культури, домінувальної ролі вправ, автентичності навчальних матеріалів) принципів. З’ясовано, що у Великій Британії склався досить потужний досвід організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови. Деякі особливості у цій галузі притаманні обом країнам, однак у вищих навчальних закладах Великої Британії спостерігається значно більша кількість напрацювань, які стосуються формування самостійності студента, здатного усвідомлено й відповідально виконувати різноманітні завдання поза аудиторією. Зміна авторитарної моделі професійної освіти, характерної для радянських часів, на особистісно-орієнтовану передбачає максимальну індивідуалізацію самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови, створення умов для саморозвитку та самовдосконалення, осмисленого і самостійного визначення власних навчальних потреб, своїх можливостей, індивідуальних навчальних цілей. У цьому аспекті робота у вищих навчальних закладах України розпочалася і потребує подальшого удосконалення. У вищих навчальних закладах Великої Британії вже створена сучасна модель навчання у вищій школі, покликана забезпечити студента систематизованими, міцними й одночасно оперативними знаннями, здатна надати умови, які сприяють реалізації необхідної та актуальної вимоги: навчити студента вчитися самостійно. Ці процеси мають певну традицію та активно реалізуються. Описание: Палеха О. М. Компаративний аналіз організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови в Україні та Великій Британії // Ukrainian professional education = Українська професійна освіта : Scientificjournal / Poltava V. G. Korolenko Nat. Ped. University. Poltava, 2022. Iss. 12. С. 136-142. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21194 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21193 Название: Інтеграційний підхід до здоров'язбереження як аспект гуманізації технологізованого освітнього простору Авторы: Новописьменний, С.А.; Срібна, Ю.А. Краткий осмотр (реферат): У статті в контексті переходу сучасного суспільства до інформаційної епохи (суспільства знань), що відображено у стрімкому розвитку ІКТ та їх упровадженні в усі сфери життєдіяльності людей, досліджено питання місця і ролі інтеграційного підходу як аспекту гуманізації підготовки майбутніх фахівців педагогічних спеціальностей. З’ясовано значення технологій здоров’язбереження для безпечного формування компетентності майбутніх учителів та запобігання негативного впливу технологізованого освітнього процесу на здоров’я учнівської і студентської молоді. Визначено, що підготовка вчителя нової генерації для сучасної української школи має враховувати завдання інтеграції традиційних педагогічних і новітніх мультимедійних навчальних технологій, а інтеграційний підхід забезпечить гуманізацію освітнього процесу цієї підготовки шляхом поєднання можливостей і варіантів мультимедійних програмних комплексів навчальних дисциплін, електронних підручників, дистанційних курсів, особливо в умовах дистанційної організації процесу освіти. У ході характеристики понять (здоров’язбереження, здоров’язбережувальна педагогіка, культура здоров’язбереження, технологія навчання, здоров’яформувальна поведінка, здоров’ятворча діяльність та ін.) наголошено на універсальних інтегрувальних складниках компетентності вчителя – мотиваційному, інформаційному, науководослідницькому, рефлексивному, які сприяють якості освіти завдяки уникненню перевантажень, стресів, гіподинамічних явищ, депресій та водночас посилюють позитивні ознаки гуманізації технологізованого освітнього простору педагогічних (гуманітарних) ЗВО. До перспектив дослідження віднесено: розробку викладачами міждисциплінарних навчальних курсів, дисциплін професійного циклу, що враховують культуру здоров’я як фундаментальну основу мислення і діяльності вчителя, спецкурсів про здоровий спосіб життя, посібників з організації науково-дослідницької діяльності майбутніх педагогів. Описание: Новописьменний С. А., Срібна Ю. А. Інтеграційний підхід до здоров'язбереження як аспект гуманізації технологізованого освітнього простору // Ukrainian professional education = Українська професійна освіта : Scientificjournal / Poltava V. G. Korolenko Nat. Ped. University. Poltava, 2022. Iss. 12. С. 128-135. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21193 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21192 Название: Формування проєктної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти у процесі фахової підготовки Авторы: Япринець, Т.С.; Келемеш, А.О.; Петраш, Р. Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати аналізу проблематики проєктної компетентності як невід’ємної складової професійної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти. Потрактовано проєктну компетентність майбутніх викладачів професійної освіти як інтегральну характеристику суб’єктів діяльності, сутність якої полягає у здатності особистості до теоретичної та практичної діяльності щодо розробки й реалізації фахових проєктів. З’ясовано сутність і структуру проєктної компетентності, визначено критерії її сформованості; доведено, що значущим засобом її формування є метод проєктів. Схарактеризовано проєкт як зорганізований викладачем і виконаний здобувачами вищої освіти комплекс дій, де вони самостійно ухвалюють рішення і є відповідальними за власний вибір, результат праці, якість творчого продукту. Виділено стадії реалізації проєкту (пошуково-дослідницька, технологічна, оформлення і оцінка результатів; захист проекту; оформлення результатів; рефлексія); встановлено, що для формування проєктної компетентності здобувачі вищої освіти мають володіти рефлексивними, дослідницькими, менеджерськими, комунікативними, презентаційними уміннями і навичками. Виокремлено взаємозалежні компоненти проєктної компетентності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-оцінний; описано світоглядну, дослідницьку, евристичну, інтегрувальну, прогностичну, рефлексивно-оцінювальну, конструктивноуправлінську функції проєктної компетентності. Схарактеризовано змістовий, технологічний, аналітико-продуктивний блоки проєктної компетентності. Проведено висновок щодо того, що формування проєктної компетентності у майбутніх викладачів професійної освіти є багаторівневим, складним процесом, тісно взаємопов’язаним із процесом проєктування та проєктною діяльністю, який проявляється в оволодінні здобувачами вищої освіти відповідними знаннями, уміннями і навичками, виборі обґрунтованих рішень, здатності застосовувати отримані результати в конкретній професійній сфері. Рівень сформованості проєктної компетентності є одним із вагомих орієнтирів успішності випускника на ринку праці, оскільки визначає професійно-ціннісні установки й суб’єктну позицію майбутнього фахівця через систему його поглядів та установок щодо особистісного і професійного зростання. Описание: Япринець Т. С., Келемеш А. О., Петраш Р. Формування проєктної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти у процесі фахової підготовки // Ukrainian professional education = Українська професійна освіта : Scientificjournal / Poltava V. G. Korolenko Nat. Ped. University. Poltava, 2022. Iss. 12. С. 121-127. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21192 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21191 Название: Майстерня з ремонту озброєння Національної академії НГУ як середовище формування технологічної компетентності курсантів Авторы: Бухун, І. Краткий осмотр (реферат): У дослідженні в руслі завдань модернізації системи вищої військової освіти України на прикладі матеріалів із досвіду роботи Національної академії Національної гвардії України розглянуто проєктування майстерні з ремонту озброєння – навчальновиробничого середовища формування технологічної компетентності курсантів як майбутніх офіцерів. Деталізовано структуру навчально-виробничої майстерні у цілісності та взаємодії шести ділянок (ділянки зварювальних робіт; ділянки для ремонту засобів індивідуального бронезахисту та активної оборони; ділянки для ремонту озброєння; ділянки ремонту та технічного обслуговування оптичних приладів; ділянки механічних робіт; ділянки столярних робіт) та боксу для великокаліберної зброї. Для реалізації діяльнісних засад формування технологічної компетентності військових фахівців проведено характеристику фахової техніки (набору методів і прийомів педагогічного впливу, міжособистісної взаємодії курсантів і викладачів, вміння проєктувати і конструювати нові професійні технології) на трьох етапах упровадження гуманітарно-педагогічної технології – початковому, основному, завершальному. Проведено висновок щодо можливостей такого виду навчально-виробничих майстерень військових ЗВО у формуванні технологічної компетентності майбутніх офіцерів як середовища забезпечення навчальних, технічних і виробничих практик фахівців спеціальності 255 Озброєння та військова техніка, котрі мають широкі можливості реалізації креативно-технологічних здібностей і накопичення власного досвіду застосування технічних засобів у бойовій обстановці й реаліях мирного часу. Описание: Бухун І. Майстерня з ремонту озброєння Національної академії НГУ як середовище формування технологічної компетентності курсантів // Ukrainian professional education = Українська професійна освіта : Scientificjournal / Poltava V. G. Korolenko Nat. Ped. University. Poltava, 2022. Iss. 12. С. 113-120. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/21191 2022-01-01T00:00:00Z