http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20574 Wed, 22 Apr 2026 16:41:25 GMT 2026-04-22T16:41:25Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20584 Название: Феноменологічні дослідження уяви при розладах шизофреничного спектру як концептуальна основа для розуміння психотерапевтичних процесів і стратегій відновлення Авторы: Пушко, Є.І. Краткий осмотр (реферат): Хоча аномалії уяви є частими та важкими при розладах спектру шизофренії (РШС), у психопатології відсутня концептуальна основа для моделювання розладів уяви. Останнім часом, у зв’язку з «уявним поворотом» у феноменології, ведеться пошук трансляційних підходів між філософією та психопатологією. Метою статті є презентація і аналіз сучасних зарубіжних феноменологічних досліджень уяви при РШС групою вчених на чолі з А. Расмуссеном і Й. Парнасом, для можливого впровадження результатів у вітчизняну практику. Автор спочатку розглядає особливості аномальної уяви у пацієнтів з РШС з точки зору феноменології, потім презентує огляд інструментарію EAFI для напівструктурованого феноменологічного дослідження аномальної фантазії та уяви шляхом співбесіди. Далі він аналізує теоретичні та практичні наслідки такого дослідження для розуміння психотерапевтичних процесів і стратегій відновлення. Вивчені розлади уяви характеризуються трьома феноменологічними вимірами: 1) перцептуалізація образів: досвід набуває певних квазіперцептивних якостей, таких як просторовість, просторовочасова константність і можливість дослідження; 2) автономізація образів з квазімимовільним потоком і відчуттям емпіричної дистанції між свідомим образом і відчуттям волі; і 3) розмивання ірреальності: тоді як уява зазвичай живе з постійно присутнім характером нереальності, люди з РШС можуть відчувати яскраві образи без чіткого відокремлення від реального світу. Расмуссен та ін. не тільки описують клінічний досвід, вони також пропонують концептуальну модель порушень уяви як вираження мінімальних розладів самосвідомості або індивідуальної ідентичності (ipseity). Вони висувають гіпотезу, що саме порушення ipseity є основним генеративним розладом шизофренії, а позитивні/негативні симптоми походять з цього ядра фенотипу. Отже, уява розуміється як психічна область, що впливає на основний розлад, тобто уява має той самий статус, як і всі інші способи інтенційної свідомості (наприклад, сприйняття чи пам’ять). T. Гозе й І. Фазакас ідуть далі і встановлюють феноменологічну відмінність між фантазією та уявою, яку уподібнюють відмінності між схемою тіла та образом тіла. Описание: Пушко Є. І. Феноменологічні дослідження уяви при розладах шизофреничного спектру як концептуальна основа для розуміння психотерапевтичних процесів і стратегій відновлення // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2023. Вип. 1 (23). С. 178-197. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20584 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20583 Название: Генетика заїкання Авторы: Помогайбо, В.М.; Березан, О.І.; Петрушов, А.В. Краткий осмотр (реферат): Заїкання характеризується частим повторенням або подовженням звуків, складів чи слів, або частими ваганнями чи паузами, що порушують ритмічний потік мовлення. Воно може супроводжуватися рухами обличчя та/або інших частин тіла, які за часом збігаються з повтореннями, подовженнями або паузами в мовленнєвому потоці. Поширеність заїкання коливається від 0,3% до 5,6%. Зазвичай у 80%-90% хворих воно починається у віці від 2-х до 7-и років поступово. Дослідження свідчать, що 65%-85% заїкуватих дітей одужують. Показник успадковуваності заїкання становить близько 70%, що свідчить про те, що майже третина розладу спричинюється чинниками навколишнього середовища. На цей час ідентифіковано 4 гени заїкання, які беруть участь у внутрішньоклітинному обміні речовин: GNPTAB, GNPTG, NAGPA та AP4E1. Розлад спричинюється однонуклеотидними синонімічними або міссенс-мутаціями в екзонах цих генів. Різні особи, вражені заїканням, можуть мати різні набори мутантних варіантів ‒ від одного до кількох. Вплив ідентифікованих генів на нейробіологічні процеси в головному мозкові людини та на розвиток заїкання залишається невідомим. Поки-що виявлено лише те, що заїкання виникає через порушення функцій лізосом, яке шкідливо впливає на організацію нейрофіламентів нейронних мереж мовлення. Внесок у заїкання ідентифікованих генів складає лише 20%. Виявлено також 9 кандидатних генів заїкання (FADS2, PLXNA4, CTNNA3, ARNT2, EYA2, PCSK5, SLC24A3, FMN1 і ADARB2) та 7 регіонів 6-и хромосом (2p, 3p, 3q, 12q, 14q, 15q і 16q), достовірно зчеплених із цим розладом. Необхідні подальші успішні генетичні дослідження заїкання, які дадуть перспективу покращити наше розуміння та лікування цього розладу. Описание: Помогайбо В. М., Березан О. І., Петрушов А. В. Генетика заїкання // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2023. Вип. 1 (23). С. 165-177. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20583 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20582 Название: Особливості самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання Авторы: Метельська, Н.Й. Краткий осмотр (реферат): У статті подано результати емпіричного дослідження проблеми емоційного вигорання педагогічних працівників. Зокрема, здійснений аналіз особливостей самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання. Проаналізовано характер зв’язку між рівнем емоційного вигорання працівників освіти та особливостями їх професійної самосвідомості, зокрема самоставленням як однією зі складових самосвідомості фахівця. Результати порівняльного дослідження засвідчили, що при досить високих показниках схвалення себе і позитивній самооцінці досліджувані педагоги не впевнені, що їх особистість цікава для інших, а також переконані, що вони не складають інтересу для оточуючих та колег. Ми дійшли висновку, що більшість симптомів та фаз емоційного вигорання у досліджуваних працівників освіти несформовані, проте їм притаманні певна емоційна закритість, відстороненість та байдужість, що може бути показником їх емоційного виснаження, а на такому тлі будь-яке емоційне залучення до професійних справ і комунікацій може викликати у педагогів відчуття надмірної перевтоми. Результати порівняльного аналізу особливостей самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання вказують на загальний високий рівень самоставлення досліджуваних, проте не виключають сформованість у них професійних деформацій. Загалом було виявлено, що високий рівень позитивного самоставлення працівників освіти співвідноситься із низьким рівнем прояву симптомів та фаз вигорання у їхній професійній діяльності. Працівникам освіти із позитивним самоставленням менш притаманне відчуття емоційного виснаження, втоми, спустошеності, яке викликане професійною діяльністю. Крім того, педагогічним працівникам із позитивним самоставленням менш властиве нівелювання професійних досягнень, порушення професійних комунікацій, незадоволення собою як професіоналом і власною професійною діяльністю, а також психосоматичні захворювання, сприйняття умов професійної діяльності та міжособистісних стосунків у професійній сфері як психотравмуючих. Описание: Метельська Н. Й. Особливості самоставлення працівників освіти з різним рівнем прояву емоційного вигорання // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2023. Вип. 1 (23). С. 150-164. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20582 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20581 Название: Порівняльне дослідження особливостей побудови міжособистісної взаємодії студентами технічного профілю різної статі Авторы: Кукса, Ю.В. Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено проблемі міжособистісної взаємодії студентів технічного профілю. Зокрема, описано результати порівняльного дослідження особливостей побудови міжособистісної взаємодії студентами технічного профілю різної статі. У статті взаємодія розглядається як процес прямої або непрямої взаємодії суб’єктів один з одним, що створює їх взаємний стан та відносини. За результатами емпіричного дослідження виявлено, що у хлопців-студентів технічного профілю у взаємодії переважає тенденція домінування, а у дівчат – чуйність та дружелюбність. Загальним як для хлопців, так і для дівчат, є високий рівень товариськості, що сприяє виникненню атракції. У студентів технічного профілю спостерігається високий рівень прагнення до людей та порівняно значний страх бути відкинутими. При цьому хлопці та дівчата мають певні відмінності у прояві афіліативних тенденцій. Дівчата більше прагнуть до встановлення дружніх відносин з іншими, ніж хлопці, проте вони так само більше бояться бути відкинутими у спілкуванні та взаємодії, ніж хлопці. Визначення особливостей побудови міжособистісної взаємодії, які характерні для хлопців та дівчат – студентів технічного профілю, засвідчило, що хлопцям-студентам притаманне активне прагнення до завоювання лідерських позицій, суспільного визнання, високого статусу в системі міжособистісних взаємин. Вони здатні брати на себе відповідальність та бути стійкими у переконаннях, наполягати на своєму. Натомість дівчатам притаманне внутрішнє прагнення до прийняття групових стандартів, цінностей, традицій, бажання утворювати емоційні зв’язки з оточенням, тобто здатність йти на контакт. У них виражені такі риси, як скромність, боязкість, сором’язливість, уміння прощати. Дівчата прагнуть піклуватися про близьких, проявляють терпимість до оточуючих. Ми дійшли висновку, що хлопцям і дівчатам, які є студентами технічного профілю, притаманна різна специфіка побудови міжособистісної взаємодії, зокрема, вони мають відмінні чинники міжособистісної взаємодії та стратегії побудови міжособистісних стосунків. Описание: Кукса Ю. В. Порівняльне дослідження особливостей побудови міжособистісної взаємодії студентами технічного профілю різної статі // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2023. Вип. 1 (23). С. 139-149. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/20581 2023-01-01T00:00:00Z