<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19871</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 12 Apr 2026 12:30:22 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-12T12:30:22Z</dc:date>
    <item>
      <title>Аналіз мітотичного режиму слизової оболонки у пацієнтів з хронічними хворобами шлунка</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19916</link>
      <description>Название: Аналіз мітотичного режиму слизової оболонки у пацієнтів з хронічними хворобами шлунка
Авторы: Харченко, О.В.; Харченко, Н.В.
Краткий осмотр (реферат): Хронічний атрофічний гастрит, хронічна виразка дванадцятипалої кишки та&#xD;
шлунка створює умови для формування передракових змін в слизовій оболонці шлунка у вигляді дисплазій. Досліджено біопсійний матеріал слизової оболонки шлунків,&#xD;
від хворих на хронічний атрофічний гастрит, хронічну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки - 75. Розвиток вираженої дисплазії епітелію слизової оболонки&#xD;
шлунка спостерігався переважно при більш виражених формах хронічного гастриту. Висока проліферативна активність епітелію слизової оболонки шлунка підтверджена експресією маркеру Кі-67 з індексом мітки (ІМ) &gt;30,0%. Між ступенем&#xD;
дисплазії епітелію слизової оболонки шлунка та показниками мітотичного режиму&#xD;
при хронічному атрофічному гастриті, хронічній виразці дванадцятипалої кишки&#xD;
та шлунка коефіцієнт кореляції Пірсона rxy склав відповідно 0,853, 0,754 та 0,853.&#xD;
Наявна статистично достовірна залежність з ймовірністю 0,99.
Описание: Харченко О. В., Харченко Н. В. Аналіз мітотичного режиму слизової оболонки у пацієнтів з хронічними хворобами шлунка // Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Т. 7, № 2. С. 115-119.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19916</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Морфологія чоловічих черепів ХVII-XVIII ст. із Батурина</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19915</link>
      <description>Название: Морфологія чоловічих черепів ХVII-XVIII ст. із Батурина
Авторы: Долженко, Ю.В.
Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено публікації та порівняльному аналізу&#xD;
чоловічої краніологічної серії XVII–XVIII ст. з міста Батурин, знайденої під час розкопок В. П. Коваленка, О. Б. Коваленка, Ю. М. Ситого, В.І. Мезенцева, В. Скорохода,&#xD;
2005–2015 рр. на території Фортеці (собор Животворної Трійці) та в перевідкладеннях. У роботі використано комп’ютерні програми, які створили Б.О. й О. Г. Козінцеви 1991 р. Залучено 14 краніометричних ознак за Р. Мартіном.&#xD;
Мета роботи – ввести в науковий обіг новий матеріал і визначити місце краніологічної серії серед відомих антропологічних типів. Для цього дати загальну морфологічну характеристику чоловікам з Батурина XVII–XVIII ст. на тлі суміжних&#xD;
етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими серіями XII–XІX ст. за допомогою багатовимірного канонічного&#xD;
та кластерного аналізу й з’ясувати місце чоловіків з Батурина в системі краніологічних типів Східної Європи.&#xD;
Результати. Вперше було створено загальну чоловічу серію з Батурина XVII–&#xD;
XVIII ст., до якої залучено 74 черепа. Застосувавши порівняння квадратичних відхилень 69 основних ознак та індексів чоловічих черепів із Батурина зі стандартними, можна припустити, що досліджувана вибірка неоднорідна за складом. При&#xD;
порівнянні чоловічої досліджуваної групи XVII–XVIII ст. з синхронними та більш&#xD;
ранніми серіями XII–XІX ст. зі Східної, Центральної та Західної Європи методом&#xD;
багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її найбільшу подібність до міських черепів з київського Подолу.&#xD;
Висновки. Згідно з середніми значеннями краніометричних ознак, чоловічу групу&#xD;
можна віднести до центральноукраїнського антропологічного типу в зв’язку з брахікранною черепною коробкою, відносно широким обличчям та великим кутом випинання носових кісток.
Описание: Долженко Ю. В. Морфологія чоловічих черепів ХVII-XVIII ст. із Батурина // Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Т. 7, № 2. С. 98-114.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19915</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження біоекологічних характеристик та фенологічних особливостей деяких сортів виду Abelmoschus esculentus (L.) moench в умовах Вінницької області</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19914</link>
      <description>Название: Дослідження біоекологічних характеристик та фенологічних особливостей деяких сортів виду Abelmoschus esculentus (L.) moench в умовах Вінницької області
Авторы: Машталер, О.В.; Луценко, А.І.; Мікуліч, Л.О.
Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати біоекологічних характеристик та фенологічних особливостей деяких сортів виду Аbelmoschus esculentus (L.) Moench в умовах&#xD;
Вінницької області: два сорти українського походження – ‘Сопілка’ та ‘Alabama red’,&#xD;
а також сорт бамії турецького походження – ‘Sultani’. Досліджено енергію проростання та схожість насіння. Отримано результати фенологічних спостережень:&#xD;
календарні терміни початку фенологічних фаз, тривалості фаз і міжфазних періодів обраних сортів. Було встановлено, що найбільш раннім за строками проходженням фенологічних фаз є сорт Abelmoschus esculentus турецького походження - ‘Sultani’.&#xD;
Для цього сорту тривалість міжфазних періодів (для 2018-2019 рр) становила: «сівба-сходи» - 20 днів, «сходи-цвітіння» - 54 дні, «цвітіння-початок плодоношення» - 4&#xD;
дні. За результатами 2020 р міжфазні періоди для сорту ‘Sultani’ були більшими в&#xD;
середньому на 3-4 дні.
Описание: Машталер О. В., Луценко А. І., Мікуліч Л. О. Дослідження біоекологічних характеристик та фенологічних особливостей деяких сортів виду Abelmoschus esculentus (L.) moench в умовах Вінницької області // Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Т. 7, № 2. С. 91-97.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19914</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Землі органічного землеробства в структурі регіональної екомережі Полтавщини</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19913</link>
      <description>Название: Землі органічного землеробства в структурі регіональної екомережі Полтавщини
Авторы: Іщенко, В.І.; Смоляр, Н.О.; Ханнанова, О.Р.
Краткий осмотр (реферат): Для поліпшення умов формування здорового довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу регіонів України, повноцінного збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, підтримання екологічної рівноваги екосистем здійснюється розбудова національної та регіональної екомереж. Для Полтавської області&#xD;
напрацьовано теоретичні та методичні підходи до розбудови регіональної екомережі. Стаття присвячена ідеї розширення концепції розбудови регіональної екомережі&#xD;
Полтавщини за рахунок земель органічного землеробства, в основі використання&#xD;
яких лежить застосування технологій та ресурсів, що сприяють екологічній рівновазі в природних системах та становленню стійких і збалансованих агроекосистем.&#xD;
Вони розглядаються не тільки як об’єкти організації господарської діяльності, а й&#xD;
осередки збереження біорізноманіття, у тому числі й природного. Наведено інформацію про впроваджений у полтавському регіоні досвід реалізації принципів органічного землеробства в діяльності агропідприємств «Агрофірми «Маяк» (Полтавський&#xD;
район) та «Агроекологія» (Миргородський та Полтавський райони), що передбачає&#xD;
застосування екологічно безпечних агротехнічних і біоценотичних заходів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Визначено, що одним із ефективних шляхів збереження земель, які використовують для органічного землеробства, є їх заповідання та включення до складу регіональної екомережі як важливих&#xD;
ресурсних природних компонентів. При цьому доцільно забезпечувати охороною&#xD;
землі органічного землеробства у складі національних природних та регіональних&#xD;
ландшафтних парків за рахунок введення їх до господарських зон, у яких передбачено традиційне раціональне їх використання.
Описание: Іщенко В. І., Смоляр Н. О., Ханнанова О. Р. Землі органічного землеробства в структурі регіональної екомережі Полтавщини // Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Т. 7, № 2. С. 84-90.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19913</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

