<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18830</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 22 Apr 2026 13:55:51 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-22T13:55:51Z</dc:date>
    <item>
      <title>Контроверзи професійної самоактуалізації Антона Макаренка</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19187</link>
      <description>Название: Контроверзи професійної самоактуалізації Антона Макаренка
Авторы: Ткаченко, А.В.
Краткий осмотр (реферат): Дана стаття присвячена загальній характеристиці надскладного&#xD;
і доволі багатополярного особистісного професіогенезу А. Макаренка.&#xD;
Приділяється особлива увага аналізу професійно-кризових аспектів&#xD;
цього процесу: складності мотиваційних механізмів професійної&#xD;
самоактуалізації юного А. Макаренка, кризі його професійного&#xD;
самовизначення, нереалізованості освітніх прагнень, протиставленню&#xD;
таланту і майстерності, кризі фахової готовності, несприятливим&#xD;
соціальним умовам реалізації професійної діяльності та відсутності&#xD;
професійної свободи. Зроблено висновок про те, що провідною&#xD;
обставиною професійної самоактуалізації А. Макаренка виступала&#xD;
необхідність багаторічної діяльності і самовдосконалення у галузі,&#xD;
яка не відповідала базовій спрямованості його професійних уподобань.&#xD;
Проте саме професійна діяльність А. Макаренка як педагогавихователя зумовила зміст його подальшої літературної творчості, а&#xD;
інноваційна сутність, напруженість і драматизм цієї діяльності&#xD;
забезпечили його великий успіх як професійного письменника. Певний&#xD;
парадокс професіогенезу А. Макаренка полягає в тому, що педагогічна&#xD;
професія, якій він лише в силу об’єктивних обставин присвятив&#xD;
життя, все ж стала сферою та умовою його максимальної&#xD;
професійної самоактуалізації – одночасно і як вихователя-практика, і&#xD;
як педагогічного мислителя, і як освітнього менеджера, і як&#xD;
письменника. На цьому тлі вважаємо необхідним підкреслити, що&#xD;
кожне з названих професійних амплуа А. Макаренка в своєму розвитку&#xD;
не лише виступало важливим мотиваційним чинником для всіх інших його сутностей як професіонала, але неодмінно генерувало нові форми&#xD;
вияву досконалості останніх.
Описание: Ткаченко А. В. Контроверзи професійної самоактуалізації Антона Макаренка // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. – Вип. 1 (21). – С. 212-229.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19187</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Генетика параноїдного розладу особистості</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19186</link>
      <description>Название: Генетика параноїдного розладу особистості
Авторы: Помогайбо, В.М.; Березан, О.І.; Петрушов, А.В.
Краткий осмотр (реферат): Параноїдний розлад особистості (ПРО) характеризується&#xD;
настійною підозрілістю і недовірою до людей, оцінкою дій людей як&#xD;
навмисно принижуючих або загрозливих. Поширеність розладу&#xD;
становить 2,3-4,4% і частіше діагностується у чоловіків, а&#xD;
успадковуваність варіює від 28% до 66%. На цей час різними авторами описано 16 генів, пов’язаних із розвитком ПРО: SLC6A4, СОМТ,&#xD;
CACNA1C, NOS1AP, DYNC1I1 та 11 генів мітохондріального&#xD;
комплексу 1. Розвиток ПРО за наявності відповідних генетичних&#xD;
чинників можуть спровокувати певні умови навколишнього&#xD;
середовища. Виявлено можливість прогнозувати ПРО на основі&#xD;
наявності поліморфізмів гена NOS1AP та жорстокого поводження у&#xD;
дитинстві. Перегляд доступних наукових джерел стосовно генетики&#xD;
ПРО свідчить, що дослідження цієї проблеми перебуває в початковому стані. Необхідно розширити та поглибити ці&#xD;
дослідження на основі найсучасніших молекулярно-генетичних&#xD;
методик, однією з яких є технологія дослідження загальногеномних&#xD;
асоціацій.
Описание: Помогайбо В. М., Березан О. І., Петрушов А. В. Генетика параноїдного розладу особистості // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. – Вип. 1 (21). – С. 198-211.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19186</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Дослідження ідентичності у студентів, що отримують другу вищу освіту</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19185</link>
      <description>Название: Дослідження ідентичності у студентів, що отримують другу вищу освіту
Авторы: Павелко, І.І.
Краткий осмотр (реферат): У статті обґрунтовується необхідність вивчення проблеми&#xD;
ідентичності та умов її становлення. Теоретично досліджено&#xD;
причини з яких людина отримує другу вищу освіту, однією з яких є&#xD;
переживання кризи ідентичності особистості.&#xD;
У дослідженні ідентичності використовується особистісний&#xD;
підхід, який ґрунтується на закономірностях побудови,&#xD;
функціонування і розвитку особистості та являє собою сукупність&#xD;
концептуальних уявлень, психодіагностичних і розвивальних способів,&#xD;
які сприяють формуванню зрілої ідентичності особистості&#xD;
здобувачів вищої освіти. Розроблено та обґрунтовано структурну&#xD;
модель суб’єктивної та кризової ідентичності здобувачів, які&#xD;
отримують вищу освіту. Зміст структурної моделі суб’єктивної та&#xD;
кризової ідентичності здобувачів, які отримують другу вищу освіту&#xD;
полягає в тому, що кожен компонент змістовно-особистісного виміру&#xD;
робить свій системний внесок у становлення і переживання&#xD;
особистістю своєї ідентичності, особистісної та професійної.&#xD;
Визначено, що центральним психологічним механізмом&#xD;
рефлексивного процесу ідентичності є децентрація, завдяки чому&#xD;
особистість знаходить свій власний, а не нав'язаний шлях розвитку,&#xD;
який супроводжується відчуттям особистісної та професійної&#xD;
визначеності, тотожності і цілісності.&#xD;
Введено поняття суб’єктивна ідентичність за підструктурами&#xD;
особистості; набули подальшого розвитку уявлення про психологічні&#xD;
умови та засоби розвиту ідентичності особистості студентів.&#xD;
Представлено результати експериментального дослідження&#xD;
суб’єктивної та кризової ідентичності у здобувачів другої вищої&#xD;
освіти та здобувачів, що отримують першу вищу освіту. Зокрема,&#xD;
досліджено, що тільки 50,01 % здобувачів, які отримують другу вищу&#xD;
освіту мають досягнуту особистісну ідентичність та 38,8% –&#xD;
відповідно, професійну досягнуту ідентичність. Статус ідентичності в стадії мораторію (стан кризи&#xD;
ідентичності) діагностовано у 33,33 % здобувачів другої вищої освіти&#xD;
та у 9,09 % здобувачів, що отримують першу освіту.&#xD;
Структурна модель суб’єктивної та кризової ідентичності&#xD;
здобувачів, які отримують другу вищу освіту дає підстави для&#xD;
продуктивного пошуку передумов і детермінант, як чинників&#xD;
подолання кризи ідентичності та створення адекватної, навіть&#xD;
ідеальної, суб’єктивної та професійної ідентичності.
Описание: Павелко І. І. Дослідження ідентичності у студентів, що отримують другу вищу освіту // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. – Вип. 1 (21). – С. 176-197.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19185</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості професійно-психологічної підготовки працівників правоохоронної діяльності</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19184</link>
      <description>Название: Особливості професійно-психологічної підготовки працівників правоохоронної діяльності
Авторы: Гончарова, Н.О.
Краткий осмотр (реферат): У статті акцентується увага на психолого-правових засадах&#xD;
удосконалення професійної діяльності правоохоронців. Проаналізовано&#xD;
теоретичні підходи до психологічних особливостей професійної&#xD;
підготовки працівників правоохоронної діяльності. Розглянуто&#xD;
систему професійно важливих якостей майбутнього професіонала.&#xD;
Аналізуються такі якісні характеристики працівників правоохоронних&#xD;
органів як нормативність, організованість, підготовленість та&#xD;
ефективність. Обговорюється необхідність врахування складових&#xD;
професійної та психологічної готовності правоохоронців до&#xD;
майбутньої діяльності.
Описание: Гончарова Н. О. Особливості професійно-психологічної підготовки працівників правоохоронної діяльності // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. – Вип. 1 (21). – С. 165-175.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/19184</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

