http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1850 Fri, 15 May 2026 17:46:24 GMT 2026-05-15T17:46:24Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2010 Название: Уміння віднаходити ім’я Авторы: Білик, Г.М. Краткий осмотр (реферат): Книжка віршів Раїси Плотникової «Без фіранок». Уже на етапі до-читання - своєю назвою, поліграфією - вона встановлює правила гри: можливий контекст рецепції та напрямок інтерпретації. Оголена юнка, занурена в мрії, спомини або сни, на тлі криваво-ядерного, хочеться сказати, Правсесвіту (настільки вдало пензель художника Віктора Юр’євича передав на обкладинці ідею першопочатку, первинного творення об’єктів і сутностей, що мимоволі виривається з пам’яті тичининське, сонячнокларнетне... Відкриває збірку осінній мотив - елегійно-медитативна «Філософія осені», де осінь - ще й алегорія зрілості, часу підсумування й звіту, і нагадування про плинність малого (людського, природного) та нескінченність великого (Божого) світоустрою. Уся збірка пронизана цим надзвичайно глибоким, цікавим у багатьох своїх висновках, натхненним самоаналізом, одним із пунктів якого є «оглядання з осені» - на пережите, але не перебуте, на те, що стало фрагментом особистості, закарбувалося неперехідним топосом у свідомості. Поетка виписує свою «малу територію», з якої виросла і з якою зрослася. Себто вже на початку книги авторка демонструє своє глибоке занурення в буття, в його філософські, соціальні, психологічні, чуттєві виміри, розгортаючи таке собі екзистенціональне панно, своєрідний «пазл». Описание: Рецензія на книгу: Плотникова Раїса. Без фіранок : Поезії. - Лубни : Комунальне видавництво «Лубни», 2013. - 242 с. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2010 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2009 Название: Відчуття «рівнодення» Авторы: Зелененька, І. Краткий осмотр (реферат): Лірична книга «Рівнодення» позиціонує молодого подолянина Вадима Василенка як споглядача-ментора, спостерігача-співця краси, цілісності, національної автентики й ідентичності. Саме онтологічну спостережливість, філософську заглибленість підмітив у віршах збірки учений-літературознавець, письменник Анатолій Подолинний: у передмові до «Рівнодення» він назвав світ ліричного героя Вадима Василенка світом «одних почувань, душевних відрухів, панівним голосом душі». Двадцять шість поетичних мініатюр відібрані до збірки радше настроєво, аніж за якимось принципом і не завжди оповідають про закони рівнодення, але твориться у них міф, іноді перенасичений семами, іноді заплутаний у ритмізуванні (додаткові склади, випущені склади; заміни складу паузою), але відверто пантеїстичний, де разом птахи, люди і риби, сніги і трави, вода і сонце... Міфосвіт «Рівнодення» нагадує згущену візію, ткання з образів-символів, більшість із яких - національні; по сприйнятті книги як цілісного тексту складається враження, що ліричний герой рятується від полікультурності як від розпорошеності, пильно стежачи, аби в його світогляд не проникли чужорідні знаки. Усе це підтверджує фінальна поезія міфодійства збірки під тією ж таки символічною назвою - «Рівнодення», бо тільки з відчуття рівнодення можна згойднути горизонти душі журавлями. Отже, маємо нове, експресивне, сміливе шукання стилю у вимірах рівнодення як фетишу. Описание: Рецензія на книгу: Василенко В.С. Рівнодення. Поезії. - Вінниця : Планер, 2012.- 32 с. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2009 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2008 Название: «У сповіді молитвенних розмов»: поезія Олександра Пушка Авторы: Мелешко, В.А. Краткий осмотр (реферат): Літературно-критичний роздум розпочнемо з офіціозу, а саме: «У полтавському видавництві «Дивосвіт» нещодавно видрукувано книгу «Завтра» молодого поета Олександра Пушка (1992 року народження). Вона охоплює три розділи (30/23/22 вірші відповідно)». Додамо ще й відомі для загалу твердження: 1) найкращими з-поміж письменників чомусь стають передовсім ті, хто не має філологічного фаху (Євген Маланюк - за освітою і професійною діяльністю інженер; Володимир Сосюра - закінчив сільгоспучилище тощо); 2) історія літератури знає кілька прикладів того, як дебютні збірки, засвідчуючи непересічний талант авторів, уводили їх одразу до когорти перших митців (маємо на увазі «З журбою радість обнялась» Олександра Олеся чи «Сонячні кларнети» Павла Тичини та ін.). Нагадані факти дотичні й до Олександра Пушка: він - студент Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» (навчається із задоволенням, демонструє солідні знання). Його перша поетична збірка «Завтра»... Ми поціновуємо її як таку, що репрезентує Пушка справжнім талантом. Виокремлюємо такі посутні риси збірки, а отже, й риси ідіостилю автора. Передовсім наголошуємо на циклічності як провідному прийомі, до якого вдався Олександр у «Завтра». Найперше - циклічність на рівні часу. Наступна стильова ознака творів/ творчості Олександра - міфологізм. Пушко (кажемо про Пушка-поета) має стовідсоткову українську ментальність, адже у своїх віршах поєднує язичництво та християнство. У віршах збірки «Завтра» автор художньо реалізує чимало мотивів, які, проте, можна виокремити в кілька груп: - мотив самотності; - мотив творчості і творення; - мотив душевного неспокою; - мотив кохання; - мотив пророцтва, в основі якого тривога за світ, його гармонійне існування. Таким чином, домінантними особливостями мистецької манери Олександра Пушка як автора збірки «Завтра» є: циклічність, передовсім часова; міфологізм, що виявляється в трансформації календарних, есхатологічних і теологічних міфів у нову надчуттєву реальність; інтелектуальність, підкріплена тонким ліризмом; оригінальна метафорика текстів; тяжіння до зорових образів, творених на основі асоціативності. Творчість Олександра Пушка відзначається філософським світосприйняттям, культурницьким спрямуванням, трансформацією буденного в символічне, невичерпністю образів. Його поезія - це надчуттєве розуміння соціуму, людини, самого себе. Описание: Рецензія на книгу: Пушко О. О. Завтра : Поезія. - Полтава : Дивосвіт, 2012. - 100 с. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2008 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2007 Название: Дві книжкові новинки в доробку полтавських літераторів Авторы: Дичко, І. Краткий осмотр (реферат): 1. У видавництві Р.В. Шевченка вийшли невеликим тиражем прозові мініатюри Дар’ї Горлиці - «Легенди одного життя» (Полтава, 2012). Це вже четверта збірка авторки і перша її спроба на терені епосу. Без сумніву, книжка стане однією з цеглин того літературного пам’ятника, який залишить по собі нащадкам наша епоха. Звичайно, не всі мініатюри однаково вдалі,але, упевнені, кожна з них знайде свого розуміючого шанувальника. У цілому ж читання збірки викликає справжнє задоволення. Жаль тільки, що виходить вона малим тиражем і не всім охочим удасться її прочитати. Авторці ж бажаємо наснаги, непохитної віри у своє життєве провидіння й нових творчих усіхів... 2. У видавництві «Полтавський літератор» побачила світ збірка поезій Миколи Костенка «Прочерком ластівки» (Полтава, 2012). Зауважмо, що й цього разу автор, зрілий поет і вишуканий лірик, уповні виправдав сподівання читачів, продемонструвавши високу поетичну культуру. Микола Костенко - переконаний наступник української класичної літератури (Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного), її славних традицій у служінні народові, а також високоморальних звичаїв своїх предків. В цілому збірка несе достатньо естетичної та етичної позитивної інформації, вона посприяє духовному вихованню читача. Хай щастить йому на терені цієї шляхетної і потрібної всім нам справи. Tue, 01 Jan 2013 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2007 2013-01-01T00:00:00Z