http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17609 Sun, 12 Apr 2026 11:44:27 GMT 2026-04-12T11:44:27Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17802 Название: Філософські засади становлення та розвитку гуманістичної парадигми освіти Авторы: Ільченко, А.М. Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано філософські засади становлення та розвитку гуманістичної педагогіки. Визначено поняття гуманізму як системи світоглядних орієнтацій, центром якої постає особистість людини, її самість, високе призначення та право на вільну самореалізацію. Зазначається, що гуманістична інтерпретація цілей освіти полягає у тому, щоб зробити повноцінним і гідним життя людини в сучасному суспільстві. Пояснюється, що принцип гуманізму в педагогіці ґрунтується на положенні про безмежну віру у природу кожної дитини, її цінність у цьому світі, орієнтації на ідеал вільної, самостійної, активної особистості. Висвітлені погляди на природу й процеси розвитку особистості дитини відомих філософів-просвітителів, педагогів: Джона Локка, Жан-Жака Руссо, Йогана Фрідріха Гербарта, Йогана Генріха Песталоцці, Фрідріха Фребеля, Марії Монтессорі. Показано вплив філософських ідей зарубіжних філософів-освітян на розвиток гуманістичної парадигми сучасної освіти.; In the research, the philosophical principles of the formation and development of humanistic pedagogy are defined. Based on analysis of scientific literature, content of the concept of “humanism” are describes. Humanism is a system of ideas and views on man as the greatest social value, creating conditions for his full life and physical and spiritual development. Humanitarian paradigm in education is based on the position of boundless faith in the nature of children, its value in this world, orientation to the ideal of a free, independent, active personality. At the heart of the humanization of education are phenomena: ethical norms, social ideal, spiritual value, freedom, mutual assistance and cooperation, respect for human rights and dignity, equality and equality, justice, protection from evil and violence, and more. Ideas on the nature and development of the child’s personality of famous educators, philosophers: John Locke, Jean-Jacques Rousseau, Johann Friedrich Herbart, Johann Heinrich Pestalozzi, Friedrich Froebel and Maria Montessori are described in the article. The teacher must form active purposeful individuals, choose in teaching the principles of cooperation, dialogue, tolerance. The children must feel the ёneed to become independent of the adult and learn to make their own choices. Philosophical ideas of these foreign philosophers and teachers have an impact on the development of modern education. Описание: Ільченко А. М. Філософські засади становлення та розвитку гуманістичної парадигми освіти. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 43. Київ ; Полтава, 2020. С. 123-133. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17802 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17801 Название: Особливості формування філософсько- освітянських ідей М.В. Гоголя (критично-порівняльний аналіз) Авторы: Шейко, С.В.; Колодій, О.С. Краткий осмотр (реферат): У статті подається критично-порівняльний аналіз особливостей формування філософсько-освітянських ідей М.В. Гоголя в його ранніх науково-публіцистичних працях. Визначені філософсько-освітянські ідеї письменника, що в подальшому були взяті на озброєння українськими та європейськими педагогами та втілені в практичну освітянську діяльність у процесі формування університетської освіти в Україні першої половини ХІХ століття. Важливим є той факт, що самостійна розробка М.В. Гоголем філософсько-освітянської проблематики розвивалася паралельно і майже в один історичний час із філософськими узагальненнями творців західноєвропейської університетської освіти початку ХІХ століття ‒ в Німеччині ‒ Вільгельмом фон Гумбольдтом та в Англії ‒ Джоном Генрі Ньюменом. М.В. Гоголь доводить необхідність поєднувати у процесі педагогічної діяльності глибоку змістовність відповідного навчального предмета з педагогічною майстерністю, продуманою методикою викладання, що містить у собі національно-історичний та світоглядно-виховний потенціал. Ця ідея ‒ органічної єдності об’єктивної змістовності та суб’єктивної методи викладання є самостійним доробком молодого українського науковця-педагога, класика світової літератури ХІХ століття. При цілісному розгортанні основних етапів розвитку громадянської історії її необхідно доповнити окремими науковими дослідженнями з історії становлення національних держав і суспільств, що складають суттєвий механізм повної історії людства. М.В. Гоголь послідовно дотримується принципів географічного детермінізму в поясненні історичних подій та загального характеру спрямованості розвитку окремих націй, суспільств та держав. Саме на географію покладає надії мислитель в поясненні особливого характеру соціальних змін у сучасному світі та практичні аспекти життя народів. Філософсько-освітянські ідеї М.В. Гоголя складають відповідну основу історичного розвитку вітчизняної освіти. Їх зміст є самостійним, але в той же час відповідає сучасним йому розробкам передової філософсько-педагогічної думки Західної Європи. Особливо виділяється стержнева філософсько-освітянська ідея діалектичної єдності історичного змісту освіти та її суб’єктивно-педагогічних форм втілення. Описание: Шейко С. В., Колодій О. С. Особливості формування філософсько- освітянських ідей М.В. Гоголя (критично-порівняльний аналіз). Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 43. Київ ; Полтава, 2020. С. 114-122. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17801 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17799 Название: Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу Авторы: Костенко, М.Т. Краткий осмотр (реферат): У статті розкриваються деякі теоретичні аспекти розуміння людської гідності у контексті сучасного філософського дискурсу. Проаналізовано соціальні виміри пізнання людської гідності, які полягають у її реалізації в буденному житті, поведінці, професійній діяльності, ставленні до оточуючих, суспільній взаємодії. Закцентовано увагу на тому, що людська гідність є елементом мікропараметрів ціннісної структури особистості. Дається характеристика поняття «національна гідність» та її важливість у світлі сучасних суспільно-політичних кризових явищ, її тлумачення в сучасній українській філософській думці. Обґрунтовано концептуальне бачення людської гідності у контексті філософії свободи. Установлено, що гідність та свобода для українців це не просто слова - це сенс життя протягом усіх віків, боротьба за свою землю, за самостійність, за незалежність. Захист гідності є основною засадою організації суспільства, а відмова від моральних цінностей людини збіднює життя та позбавляє його сенсу. Гідність як надцінність не лише оцінюється вище від інших цінностей, вона може у деяких випадках ставити їх під сумнів і заперечувати. Нова моральна траєкторія, визначена сучасною українською філософською думкою, пов’язується з етикою гідності та утверджується шляхом переоцінки існуючих цінностей. Гідність у вищому духовному сенсі не лише постає як стандарт, виходячи з якого можна складати судження щодо інших, звичайних, цінностей, вона радикально змінює людське уявлення про суспільну значущість, у деяких випадках відкидаючи колишні ідеали. Описание: Костенко М. Т. Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 43. Київ ; Полтава, 2020. С. 103-112. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17799 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17798 Название: Мораль європейського суспільства ХХ століття у творах класиків світової літератури Авторы: Цебрій, І.В. Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано зміни в моральних устоях європейського суспільства через світосприйняття та світорозуміння класиків світової літератури, показано еволюцію моралі в найближчому соціумі рубежу ХІХ – ХХ століть на прикладі взаємостосунків у драмі Ріхарда Енглендера «Таємниця в скринці», моральні взаємини між людьми «першого» і «третього» світів у виставі Жоржа Дюамеля «Це трапилося на свята». Доведено, що вивчення моральних відносин і кардинальних змін у них неможливе, без творів художньої літератури сучасників тієї епохи. У статті виявлено зміни між оригіналами й кіно версіями вказаних вище драм, спроектовано можливі напрями подальшого дослідження цієї проблеми.; The article analyzes the changes in the moral conditions of European society through the worldview and understanding of the classics of world literature, shows the evolution of morality in the closest society of the turn of the nineteenth - twentieth centuries. the third “worlds in the play of George Duhamel” It happened on holidays. It is proved that the study of moral relations and radical changes in them is impossible without the works of fiction contemporaries of that era. The article identifies changes between the originals and movie versions of the above dramas, and outlines possible directions for further investigation of this problem. The study of a society of a certain age through its perception by contemporary artists of those times is extremely important for any study. And although we claim that art is a reflection of reality at the artistic and emotional level, yet each of the authors of the works had to live in the middle of that society, to breathe it with air. Therefore, studying the history of relationships between social states of the population, relying on only one documents, we lose the very feeling of this history. Through the two works we have examined, we observe how father-child relationships changed in the early twentieth century compared to the Turgenean times, and with them social morality; how relations between the “first” and “third” countries in the middle of the ХХІ century became more acute after the fall of the colonial system. Therefore, this problem is not limited to the research currently available on this issue. Her priority areas are to study the life of society through the paintings of great artists and through music, which is a reflection of the rhythm of life and the pulsation of society. Описание: Цебрій І. В. Мораль європейського суспільства ХХ століття у творах класиків світової літератури. Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Вип. 43. Київ ; Полтава, 2020. С. 95-102. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17798 2020-01-01T00:00:00Z