http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15550 Wed, 22 Apr 2026 12:40:01 GMT 2026-04-22T12:40:01Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15589 Название: Вчений з великої літери Авторы: Кол. співр. каф. Ніжинського державного університету імені М.В. Гоголя Краткий осмотр (реферат): Імʼя Миколи Васильовича Папучі, доктора психологічних наук, професора, завідувача кафедри загальної та практичної психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – широковідоме серед психологів не тільки в Україні, а й за її межами. За довгі роки своєї професійної діяльності він зробив вагомий внесок у розвиток вітчизнягої науки. Микола Васильович народився 18 грудня 1954 року в мальовничому куточку України в сімʼї учасника Великої Вітчизняної війни, кавалера багатьох орденів та медалей. Саме любов до рідної землі та природи визначили майбутнє науковця, а людські переживання та долі вкарбувалися в серце. Описание: Вчений з великої літери // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2020. – Вип. 1 (17). – С. 224-228. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15589 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15588 Название: Генетика інтелектуальної недостатності Авторы: Помогайбо, В.М.; Березан, О.І.; Петрушов, А.В. Краткий осмотр (реферат): Інтелектуальна недостатність (ІН) є розладом, який виникає протягом періоду розвитку організму і полягає в нестачі інтелектуальних і пристосувальних функцій в умоглядній, соціальній та практичній сферах діяльності. Поширеність розладу в генеральній сукупності складає близько 1% і варіює залежно від віку. У виникненні ІН, особливо синдромних форм, суттєву роль відіграють генетичні чинники. Розлад спричинюється різноманітними варіаціями ДНК геному – однонуклеотидними поліморфізмами, однонуклеотидними варіантами, дрібними інерціями/делеціями та змінами кількості копій. Мутація може передатися дитині від батьків або трапитися в процесі гаметогенезу. На цей час виявлено близько 700 кандидатних генів ІН, із яких 100 локалізованих в Х-хромосомі, 200 аутосомно-домінантних і 400 аутосомно-рецесивних. Із несиндромною формою ІН пов’язані 92 кандидатні гени, із яких 5 Х-зчеплених домінантних, 32 Х-зчеплених рецесивних, 33 аутосомно-домінантних і 22 аутосомно-рецесивних. Продукти більшості з цих генів беруть участь у формуванні та функціонуванні синапсів. Прикладами можуть слугувати такі рецесивні гени: GDI1 (Xq28), GRIA3 (Xq25), GRIK2 (6q16.3) та PRSS12 (4q26). Продукт гена GDI1 бере участь у вивільненні нейротрансмітерів та у переміщенні везикул між клітинними органелами. Ген GRIA3 кодує іонотропний глутаматний рецептор 3, який грає важливу роль у синаптичній передачі збуджувальних нейротрансмітерів. Подібну функцію має продукт гена GRIK2. Ген PRSS12 кодує фермент серинпротеазу, який може брати участь у структурній реорганізації нейронних мереж головного мозку у процесі навчання. Названі гени причетні також до інших ментальних розладів, серед яких шизофренія, аутизм, біполярний розлад та інші. Необхідно зауважити, що визначені кандидатні гени ІН потребують статистично достовірного підтвердження на достатньо великих вибірках пацієнтів і контрольних осіб. Описание: Помогайбо В. М. Генетика інтелектуальної недостатності / В. М. Помогайбо, О. І. Березан, А. В. Петрушов // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2020. – Вип. 1 (17). – С. 212-223. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15588 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15587 Название: Особистісне і професійне в структурі свідомості корекційного педагога Авторы: Омельченко, М.С. Краткий осмотр (реферат): У статті автор здійснює аналітичний огляд проблеми визначення співвідношення особистісного й професійного в структурі свідомості корекційного педагога як фахівця. З огляду на теоретичний аналіз наукових джерел, автор робить спробу модифікувати структуру професійної свідомості відповідно до виокремлення в ній п’яти ключових блоків: когнітивного, рефлексивного, аксіологічного, мотиваційного, афективного. Всі визначені блоки й їхні показники чинять прямий вплив на особистість корекційного педагога, що показано в структурі, а також обґрунтовано у викладенні основних результатів дослідницької роботи. Аналізуючи всі ці аспекти, автор вказує, з одного боку, на взаємозв’язок блоків професійної свідомості з загальним світосприйняттям людини, з іншого боку, їх уособленість, відокремленість від особистісної свідомості. Описание: Омельченко М. С. Особистісне і професійне в структурі свідомості корекційного педагога / М. С. Омельченко // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2020. – Вип. 1 (17). – С. 198-211. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15587 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15586 Название: Психологічні особливості розвитку емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості педагогів у процесі підвищення кваліфікації Авторы: Метельська, Н.Й.; Седих, К.В. Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати теоретичного аналізу та експериментального дослідження емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості педагогів. Виділено основні напрямки розвідок вчених у сфері самосвідомості особистості та професійної самосвідомості зокрема, подано аналіз теоретичних підходів до визначення самосвідомості та професійної самосвідомості, а також виділення їх структури. Крім того, у статті порушена проблема самооцінки як провідного феномену, що впливає на становлення професійної самосвідомості особистості. Було виявлено, що самооцінка виконує роль фундаменту, на якому будується вся цілеспрямована діяльність особистості і який значною мірою визначає результат цієї діяльності. Проаналізовано дані експериментального дослідження особливостей розвитку емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості працівників освіти. Ми дійшли висновку, що переважна більшість педагогів мають позитивне загальне самоставлення та високий рівень самооцінки, почувають до себе симпатію, перебувають у гармонії із внутрішніми спонуканнями. Досліджувані працівники освіти загалом приймають себе, проте критично ставляться до власних досягнень. Вони активні та товариські, але схильні до прояву імпульсивності у поведінці, недостатнього самоконтролю та залежності від зовнішніх обставин і оцінок. Проаналізований характер зв’язку між аутосимпатією працівників освіти та особливостями їх оцінного ставлення до самих себе, зокрема самоповагою як однією зі складових професійної самосвідомості фахівця. Було виявлено, що висока аутосимпатія, довіра до себе і позитивна самооцінка педагогічних працівників співвідносяться із загальним прийняттям ними самих себе, задоволенням собою, критичною оцінкою власних можливостей та рівня досягнень. Описание: Метельська Н. Й. Психологічні особливості розвитку емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості педагогів у процесі підвищення кваліфікації / Н. Й. Метельська, К. В. Седих // Психологія і особистість : наук. журнал / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Київ ; Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2020. – Вип. 1 (17). – С. 185-197. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/15586 2020-01-01T00:00:00Z