<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1402</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 08 Mar 2026 14:12:31 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-03-08T14:12:31Z</dc:date>
    <item>
      <title>Два погляди на одну книгу</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4122</link>
      <description>Название: Два погляди на одну книгу
Авторы: Волошин, Ю.В.
Краткий осмотр (реферат): Дослідження Н.С. Степаненко винятково актуальне і вельми корисне для сучасного читача. Тижневик “Рідний Край” (1905–1916 рр.),як справедливо зауважує авторка у вступному слові, “нині є одним із надійних, об’єктивних джерел вивчення нелегких шляхів розвою історії українського народу, його визвольних змагань, націєтворчих прагнень, шляхів формування українського красного письменства, місця й ролі в ньому визнаних і менш відомих поетів, прозаїків, драматургів, перекладачів, його зв’язку зі світовим літературним процесом, шляхів становлення української літературної мови, уходження її в освітню галузь і всі інші царини буття”. Ніні Степанівні вдалося добре розкрити літературознавчу сторінку журналу, вияскравити такі знакові постаті українського красного письменства. Монографія композиційно складається з дванадцятьох розділів та переднього слова з промовистою назвою “Часопис “Рідний Край”: черезстолітній погляд”. Усі вони в єдності висвітлюють такі важливі для початку збіглого ХХ сторіччя й сьогодення проблеми, як мовна політика, мовна ситуація в Україні, національна освіта і школа, роль і місце в національно-культурному просторі І. Котляревського, Т.Шевченка, Є. Гребінки, І. Франка, Олени Пчілки й інших майстрів слова та державних діячів. Авторка рясно ілюструє свої думки витягами з тижневика, подеколи використовує цінні архівні матеріали, праці видатних українських істориків, філологів. Книга корисна й цінна. Її з цікавістю читатимуть не лише філологи та історики, а усі, хто переймається проблемами минулого нашої культури. Вона має рацію, коли заявляє, що порушені нею проблеми потребують ґрунтовного монографічного аналізу. Погоджуємося з Ніною Степанівною і в тому, що в часопису “Рідний Край”, який виходив у Полтаві, Києві й Гадячі на початку ХХ століття, велике майбутнє.
Описание: Рецензія на книгу : Степаненко Ніна. Часопис “Рідний Край”: духовні обшири українства / Н. С. Степаненко. – Полтава: ПП Шевченко Р. В., 2011. – 190 с.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4122</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>"Ця книжка писала мене..."</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1740</link>
      <description>Название: "Ця книжка писала мене..."
Авторы: Самойленко, Р.
Краткий осмотр (реферат): У його далекому дитинстві мама Параска Кирилівна, спостерігаючи за прудконогим і&#xD;
не за роками допитливим сином Петрусем, нерідко скрушно зітхала: “Господи, і що ж з нього вийде?” Вийшло! І за найвищим розрядом! Сьогодні ім’я уродженця машівської землі – талановитого педагога, заслуженого вчителя України, професора, громадсько-політичного діяча, кавалера 5 орденів і 28 медалей, довічного президентського стипендіата Петра Миколайовича Щербаня знають не тільки в науковому світі нашої&#xD;
країни, а й далеко за її межами. Він автор понад 350 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 6 монографій, 21 навчальний посібник, 38 брошур; розробник національної доктрини розвитку освіти України та низки інших важливих освітянських документів. Своєрідним підсумком зробленого й пережитого стала нова книга Петра Миколайовича, котра вийшла друком до його 85-річного ювілею. Кожна сторінка “Віх життя” вражає надзвичайною душевною теплотою, гордістю і болем за рідну землю, незборимим бажанням знайти відповіді на гострі соціально-політичні проблеми. У виданні зібрано статті, присвячені національному вихованню учнівської і студентської молоді, ролі вищої школи у формуванні національної еліти, становленні українських патріотів. У кожній із них відчувається безмежна відданість національній ідеї, високим духовним українським традиціям.  Безумовно, багатьом будуть корисними роздуми і поради науковця, його заповіді педагогічного спілкування, психолого-педагогічні настанови батькам. Вони буквально викристалізувані енциклопедичними знаннями, високою фаховістю, компетентністю і просто життєвим&#xD;
досвідом мудрої людини. Із 400-х сторінок книги чимало відведено розділу фотодокументалістики, у якому на  світлинах увічнено реалії щасливого родинно-сімейного життя, історії, що відтворюють співпрацю П. Щербаня з видатними особистостями, широкі й активні його зв’язки зі світом (Петро Миколайович кілька років працював першим заступником голови правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном), родовідне дерево Щербанів. Ми переконані, що рецензоване видання викличе жвавий інтерес науковців, освітян, батьків, допитливого юнацтва.
Описание: Рецензія на книгу: Петро Миколайович Щербань. Віхи життя (до 85-річчя від дня народження) / Ред.-упорядн.: А. М. Бойко, Є. І. Коваленко, Д. І. Пащенко, П. М. Щербань (мол.). – Умань.: ВЦ ПП Жовтий О. О., 2011. – 398 с.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1740</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Душа, як роса, роса – що мов камінь</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1739</link>
      <description>Название: Душа, як роса, роса – що мов камінь
Авторы: Пилипчук, О.
Краткий осмотр (реферат): Нещодавно в м. Кременчуці, що подарував&#xD;
Україні яскравий цвіт таланту Андрія Головка і Віктора Баранова, в міському палаці&#xD;
культури відбулася презентація нової книги&#xD;
молодого наддніпрянського поета Олександра&#xD;
Пантелея. “Нефритові роси” – це вже шоста&#xD;
збірка автора, слово якого все голосніше розлунюється Україною.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1739</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Олесь Ульяненко: портрет з натури і без цензури</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1738</link>
      <description>Название: Олесь Ульяненко: портрет з натури і без цензури
Авторы: Шебеліст, С.В.
Краткий осмотр (реферат): За сорок вісім років земного життя письменник Олесь Ульяненко (1962–2010) залишив по собі чималу літературну спадщину: понад двадцять романів, у яких писав про питання, які не давали спокою його душі й виривалися назовні у вигляді справді вистражданих творів. Натомість у численних інтерв’ю автор неохоче розповідав журналістам про особисте, про що часто шкодували його співрозмовники і колеги, адже на основі самої біографії Олеся можна було створити запаморочливий детективно-&#xD;
пригодницький трилер. Бурхлива хорольська&#xD;
юність, навчання в Лубенському медучилищі,&#xD;
втеча з дому, мандри на Далекий Схід, Миколаївська “морехідка”, служба в Афганістані, панкування в середовищі богемного Ленінграда, участь у боротьбі за незалежність України, бездомне й голодне поневіряння в Києві, несподіване для багатьох здобуття єдиної за всю історію Малої Державної премії України імені Тараса Шевченка, анафема від православної церкви Московського патріархату за роман “Знак&#xD;
Саваофа”, несправджені мрії про кіно, тавро&#xD;
першого офіційно забороненого письменника-&#xD;
“порнографа”, судовий процес із Національною&#xD;
експертною комісією з питань захисту суспільної моралі (т. зв. “Нацкоммором”), фактична перемога у виснажливому процесі, близькі перспективи виходу на міжнародну арену та врешті – смерть за не зовсім з’ясованих обставин... Одним словом, захопливих сюжетів вистачало. Інтерес до його постаті  ніколи не вгавав, а після смерті взагалі отримав новий імпульс&#xD;
зацікавленості. Утворений вакуум знань спробували заповнити друзі літератора, які зібрали, впорядкували і видали збірку “Без цензури”, куди ввійшли понад сорок інтерв’ю з Олесем Ульяненком. Ініціатор проекту – режисер Мирослав Слабошпицький, для котрого&#xD;
вихід цієї книжки став справою честі.
Описание: Рецензія на книгу: Ульяненко О. Без цензури: інтерв’ю / Олесь Ульяненко. – К.: Махаон-Україна, 2011. – 376 с.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/1738</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

