http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12523 Sat, 04 Apr 2026 13:51:38 GMT 2026-04-04T13:51:38Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12540 Название: Україна відсвяткувала 125-річчя Устимівського дендропарку Авторы: Самородов, В.М.; Халимон, О.В. Краткий осмотр (реферат): Восени 2018 року Устимівський дендропарк відсвяткував свій поважний 125-літній вік. Розташований у селі Устимівка Глобинського району, він став першим у нашій області об’єктом загальнодержавного значення. Тож не дивно, що сюди, у степову глибинку Полтавщини, з’їхалися гості із різних куточків України. Урочистості розпочалися з екскурсії парком. Її провела дендролог, науковець Олена Білик. Вона розповіла присутнім про те, що парк був закладений у 1893 році місцевим землевласником Василем Устимовичем. Він разом зі своїм приятелем Олександром Дегтярьовим почали збирати деревні екзоти та висаджувати їх як колекцію. Сучасна територія парку, площею майже 9 гектарів, розбита на 51 куртину та захищена лісосмугою. Свої статки В. В. Устимович вкладав у те, що купував рідкісні рослини із Північної Америки, Польщі, Франції і навіть Китаю. Професійний догляд за ними здійснювали досвідчені садівники разом із учнями. Тому парк вражав усіх відвідувачів своєю красою. Тоді тут зростало майже 250 видів і форм, більшість із яких належала до вічнозелених шпилькових (голонасінних) порід. Разом із квітковими рослинами вони утворювали чудові композиції, які збереглися і до нашого часу. Описание: Самородов В. М. Україна відсвяткувала 125-річчя Устимівського дендропарку / В. М. Самородов, , О. В. Халимон // Біологія та екологія : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2018. - Т. 4, № 2. - С. 109-111. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12540 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12539 Название: Хорольському ботанічному саду 5 років: перший ювілей і надбання Авторы: Оніпко, В.В.; Красовський, В.В. Краткий осмотр (реферат): На сьогодні на території України нараховується понад 30 ботанічних садів, серед них 20 ботанічних садів загальнодержавного значення, останній із них з’явився у 2009 році, а саме Хорольський ботанічний сад (ХБС). Проте початковим етапом організації ХБС слід вважати 2003 рік, адже тоді не лише зародилася ідея, але й частково був реалізований намір його створення. Першим офіційним документом, що мав юридичний статус і відіграв важливу роль у подальшій долі ботанічного саду, стало рішення Хорольської міської ради від 26 липня 2005 р. «Про створення ботанічного саду в м. Хорол» Згодом було ухвалене рішення про відведення земельної ділянки під об’єкт, а за фінансової підтримки Хорольської РДА та районної ради Науковим центром заповідної справи Мінприроди був розроблений Проект створення ботанічного саду в м. Хорол Полтавської обл. (2007 р.). Подією всеукраїнського значення і натхненням для громади хорольчан був Указ Президента України «Про створення Хорольського ботанічного саду» (№ 1041/2009 від 11 грудня 2009 р.), яким переконливо продемонстровано й реалізацію державної політики з примноження та розвитку природно-заповідного фонду України. Описание: Оніпко В. В. Хорольському ботанічному саду 5 років: перший ювілей і надбання / В. В. Оніпко, В. В. Красовський // Біологія та екологія : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2018. - Т. 4, № 2. - С. 106-108. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12539 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12538 Название: Symptomy zatrucia Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda, Pulmonata) chrom (III)-sulfatem rodowiska wodnego Abstract Авторы: Janowicz, L.M.; Stadniczenko, A.P. Краткий осмотр (реферат): The article focuses on the influence of various concentrations (0,001, 0,01, 0,1, 1, 10, 100, 1000, 10000 mg/dm3) of chrom sulfate of the water environment on the etology and physiology reactions of Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758). The research shows that all these solutions depending on the level of their concentrations put, in this or that way, poisons pressure on the mollusk organism. The consequence of poisoning of these mollusks are five phases of the pathological process indifference, stimulation, depression, sublethal and lethal. The ordinary of the protective reactions of P. corneus are the avoidance of poisonous environment, the presence of moderate mucus on the skin and on the weak dropsy of their tissues. The complex of important pathological reactions represent are the destruction of the skin and respiratory epithelium and powerful dropsy of tissues at the poisoning of these mollusks with chrom sulfate. The target function is the skin and pulmonary respiration. As a rule these animals perish on account of asphyxiation. The burder of pathological process depend on the concentration of the toxic agent and the duration of action. Описание: Janowicz L. M. Symptomy zatrucia Planorbarius corneus (Mollusca, Gastropoda,ulmonata) chrom (III)-sulfatem rodowiska wodnego Abstract / L. M. Janowicz, A. P. Stadniczenko // Біологія та екологія : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2018. - Т. 4, № 2. - С. 100-105. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12538 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12537 Название: Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці Авторы: Попельнюх, В.В. Краткий осмотр (реферат): Дослідження проводились в 1987-1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (60є 41′ пн. ш., 32є 56′ с. д.; Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвірського державного природного заповідника (Лодейнопольський район, Ленінградської області). Проблема визначення віку в очеретянок роду Acrocephalus до цього часу залишається не вирішеною. Нині відомі лише ознаки, які дозволяють відрізняти молодих птахів на першому році життя від птахів старших вікових категорій (Bibby, 1969; Виноградова, та ін., 1976; Green, 1977; Brensing, 1985; Karlsson e. a., 1988; Svensson, 1992). На основі того, що плями на язиці у лучної очеретянки зберігаються протягом декількох років, зменшуючись в розмірах та втрачаючи чіткість, була висловлена гіпотеза про можливу вікову диференціацію дорослих особин цього виду (Bibby, 1969). Протягом усього періоду досліджень ми спеціально звертали увагу на цю ознаку і детально описували особливості плям на язиці всіх лучних очеретянок з точно відомим віком, які повертались на місце кільцювання після зимівлі. Вік птахів позначали за системою «EURING», яка основана на календарних роках, коли відлік віку починається з 1 січня року народження. За період досліджень нами було піймано та індивідуально помічено 9395 очеретянок, із них лучних - 4641 ( 1774 дорослих, 633 гніздових пташенят та 2234 цьогорічок). Всього ж для аналізу використано 50 описів 43 самців та 11 описів 10 самок лучної очеретянки, які були попередньо окільцьовані гніздовими пташенятами чи цьогорічками. Максимальний вік досліджуваних самців – п’ятий рік життя, самок – шостий. Наявність, колір, чіткість плям на язиці у лучної очеретянки не може слугувати достовірним критерієм визначення віку дорослих особин, але може використовуватись як додатковий в комплексі з забарвленням ротової порожнини та сітківки ока, які також змінюються з віком. Описание: Попельнюх В. В. Перевірка гіпотези з визначення віку лучної очеретянки (Acrocephalus schoenobaenus L.) за станом плям на язиці / В. В. Попельнюх // Біологія та екологія : наук. журн. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2018. - Т. 4, № 2. - С. 96-99. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/12537 2018-01-01T00:00:00Z