<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11483</link>
    <description />
    <pubDate>Sun, 19 Apr 2026 07:55:05 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-19T07:55:05Z</dc:date>
    <item>
      <title>Створення оптимальних умов для вирощування великого борошняного хрущака</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14228</link>
      <description>Название: Створення оптимальних умов для вирощування великого борошняного хрущака
Авторы: Гармаш, О.І.
Краткий осмотр (реферат): Великий борошняний хрущак – це звичайний шкідник продовольчих товарів в домашніх умовах і на складах, його розвиток проходить в зерні та борошняних продуктах. Його личинки відомі під назвою «борошняних червів» які, мабуть, є одним із найпоширеніших видів корму для тераріумних тварин (але, на жаль, має свої недоліки: жорсткі хітинові покриви і не досить вдале співвідношення кальцію і фосфору - від 1: 2 до 1:14). Ними годують риб, амфібій, рептилій, співочих птахів і ссавців. Також можна використовувати «борошняних червів» і як наживку в рибній ловлі. Для насадки не слід брати малорухомих личинок з тьмяною «шкіркою», така личинка повинна скоро залялькуватися, тому на гачку вони будуть нерухомі. Борошняні черви є дуже поживними і містять в собі велику кількість білку, вони корисні не лише для тварин, а й для людини, підсилюючи її імунну систему. В деяких китайських ресторанах борошняні черви вважаються делікатесом.
Описание: Гармаш О. І. Створення оптимальних умов для вирощування великого борошняного хрущака / О. І. Гармаш // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава: Астрая, 2011. – С. 20-22.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14228</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Психолого-педагогічні основи формування екологічної відповідальності учнів</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11743</link>
      <description>Название: Психолого-педагогічні основи формування екологічної відповідальності учнів
Авторы: Хроленко, М.В.; Сакунова, Ю.С.
Краткий осмотр (реферат): Подолання екологічної кризи, яка вразила всі континенти земної цивілізації, в сучасних умовах може здійснюватись тільки в межах сформованої екологічної відповідальності як особливої специфічної і, певно, найістотнішої форми відповідальності в цілому. Екологічну відповідальність ми визначаємо як сукупність поглядів, знань та переконань, що відображають цілісний, динамічний характер функціонування системи „суспільство – природа” і визначають регуляцію та контроль власної поведінки у природі. Необхідність психолого-педагогічного дослідження проблеми формування екологічної відповідальності учнів зумовлена потребою формування екологічно орієнтованої особистості. Психолого-педагогічні аспекти&#xD;
формування екологічної відповідальності стосуються її структури.
Описание: Хроленко М. В. Психолого-педагогічні основи формування екологічної відповідальності учнів / М. В. Хроленко, Ю. С. Сакунова //  Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава: Астрая, 2011. – С. 233-235.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11743</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Семантизація біологічних термінів у курсі "Біологія 7-11"</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11741</link>
      <description>Название: Семантизація біологічних термінів у курсі "Біологія 7-11"
Авторы: Тимошенко, Ю.В.
Краткий осмотр (реферат): Кожен навчальний курс має свої внутрішні проблеми. І кожен учитель шукає свої шляхи їх розв’язання. Спробуємо визначити деякі проблеми курсу «Біологія 7-11». Зацікавленість предметом виникає в учнів тільки тоді, коли вчитель викладає знання доступно, розкриває факти, явища в системі, цілісності, у взаємозв’язку. Біологія як навчальний предмет — це система понять, що розвиваються в логічній послідовності й перебувають у взаємозв'язку. Тому якість біологічної підготовки сучасного учня визначається, насамперед, якістю засвоєння провідних біологічних понять. Це визначає необхідність спеціально організованої пізнавальної діяльності Основу змісту шкільної біології, як і будь-якого іншого навчального предмета, становлять&#xD;
поняття різного рівня узагальнення. Вони пов'язані між собою та утворюють систему.
Описание: Тимошенко Ю. В. Семантизація біологічних термінів у курсі "Біологія 7-11" / Ю. В. Тимошенко //  Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава: Астрая, 2011. – С. 231-233.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11741</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Впровадження ідей А.С. Макаренка у розвиток зовнішньої техніки майбутнього вчителя</title>
      <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11740</link>
      <description>Название: Впровадження ідей А.С. Макаренка у розвиток зовнішньої техніки майбутнього вчителя
Авторы: Тарасевич, Н.М.
Краткий осмотр (реферат): Спостереження за діяльністю студентів на педагогічній практиці виявляють бар'єри, що перешкоджають ефективній взаємодії з класом, серед яких вагоме місце посідає недосконале володіння зовнішньою технікою:&#xD;
надмірне жестикулювання, метушня біля дошки або закам'янілість, монотонність, безбарвність мовлення, брак навичок виразного читання. У поставі багатьох студентів привертає увагу сутулість, опущена голова, безпомічні рухи рук, які крутять ручку, зім'ятий конспект, різноманітні предмети. Знаковим є і невміння використовувати дистанцію у спілкуванні, тенденція до її збільшення, що формалізує взаємодію з учнями. Багато індивідуальних недоліків у мовленні — нечітка дикція, невміння знайти оптимальний варіант гучності. Усі ці показники виявляють невпевненість, слабку&#xD;
педагогічну позицію, а це читається учнями як фахова неготовність учителя, не сприяючи його авторитетові.
Описание: Тарасевич Н. М. Впровадження ідей А.С. Макаренка у розвиток зовнішньої техніки майбутнього вчителя / Н. М. Тарасевич //  Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава: Астрая, 2011. – С. 229-231.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2011 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/11740</guid>
      <dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

