<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9427">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9427</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4364" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4363" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4362" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4361" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-10T11:55:38Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4364">
    <title>Роль фізичної культури і спорту у патріотичному вихованні молоді</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4364</link>
    <description>Название: Роль фізичної культури і спорту у патріотичному вихованні молоді
Авторы: Годзь, О.В.
Краткий осмотр (реферат): Сучасні соціально-економічні і політичні трансформації українського суспільства, що супроводжуються, окрім іншого, зниженням рівня життя населення, його соціально-майновим розшаруванням, пропагандою жорстокості, бездуховності, насильства вплинули на моральні норми і цінності підростаючого покоління. Молодь виявилася неготовою до сприйняття змін, які відбуваються у всіх сферах життєдіяльності. Тому найголовнішим пріоритетом гуманітарної політики в Україні і важливою складовою національної безпеки має стати патріотичне виховання молоді, котре вплине на усвідомлення ними власної ідентифікації зі своєю Батьківщиною, відчуття гордості за досягнення свого народу, необхідності збереження унікальності культури країни та захисту інтересів власного народу. Головною спрямованістю патріотичного виховання є формування у молоді любові до своєї країни, готовності до виконання громадянських і конституційних обовязків.</description>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4363">
    <title>Фактор очікування як перешкода інноваційного розвитку сфери послуг</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4363</link>
    <description>Название: Фактор очікування як перешкода інноваційного розвитку сфери послуг
Авторы: Мищенко, Ю.В.
Краткий осмотр (реферат): Орієнтація України на сировинне виробництво, ресурси якого поступово вичерпуються, обумовлює загострення уваги до пошуку альтернативних джерел прискорення економічного зростання, які відповідали б сучасній динаміці розвитку світової економіки. Так, об’єктивною необхідністю стає інноваційний розвиток сфери послуг (ІРСП). Проте існує велика кількість факторів, які перешкоджають цьому розвитку. Незважаючи на існування задекларованих положень у «Стратегії інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів», Законі України «Про інноваційну діяльність» і т. п., в Україні відсутня прогресивна інноваційна політика, низький попит на інноваційну продукцію, який пов’язаний із низькою інноваційною культурою, невідповідність сучасним вимогам інструментів державного регулювання інноваційного регулювання і їх відсутність для регулювання ІРСП.</description>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4362">
    <title>Криза довіри як ключова проблема руйнації соціальної взаємодії</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4362</link>
    <description>Название: Криза довіри як ключова проблема руйнації соціальної взаємодії
Авторы: Литвак, Д.К.
Краткий осмотр (реферат): Одним з компонентів соціального капіталу – неформальних норм або цінностей, які роблять можливими колективні дії у групах людей – виступає довіра. Довіру визначають як «очікування, яке виникає у членів співтовариства, з приводу того, що інші його члени будуть поводитися більш-менш передбачувано, чесно і з увагою до потреб навколишніх, погоджуючись з деякими спільними нормами»; як «відповідальність, чесність і передбачуваність у взаємовідносинах між економічними агентами», що ґрунтується на дотриманні людьми обов’язкових для всіх моральних норм. Такими є ідеї, уявлення, відчуття, установки щодо таких чеснот, як добропорядність, патріотизм, вірність, обов’язок, совість, ставлення до праці і навчання, відповідальність. Довіра виступає фундаментом злагодженості дій, узгодженості інтересів, співвіднесеності намірів тощо основних економічних суб’єктів – держави, домогосподарств і бізнесу.</description>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4361">
    <title>Глобальна, економічна та соціокультурна зумовленість утвердження ціннісних засад світової економіки у пострадянському господарстві</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/4361</link>
    <description>Название: Глобальна, економічна та соціокультурна зумовленість утвердження ціннісних засад світової економіки у пострадянському господарстві
Авторы: Артеменко, А.В.
Краткий осмотр (реферат): Перехід пострадянських країн до розвитку на базі ціннісно-раціональних засад господарювання можливо розглядати як процес, у якому взаємодіють дві складові. Перша з них відображає проведення ринкових реформ і відновлення найважливіших мегатрендів світового господарства, на яких засновується самовідтворення і розвиток світової капіталістичної економіки. Повернення до цих мегатрендів, які є раціональною основою сучасного господарювання у глобальному вимірі, одночасно є і першим кроком до ціннісних засад господарської діяльності. У більшості пострадянських країн дія цієї складової або вже є завершеною, або близька до завершення. Друга ж складова відображає становлення у постсоціалістичному господарстві саме ціннісних засад господарських мегатрендів світової економіки, джерелом яких є не тільки рефлексія на глобальні виклики, а й соціокультурні фактори розвитку пострадянських суспільств. На відміну від першої, дія цієї тенденції у всіх цих суспільствах знаходиться на початковому етапі.</description>
    <dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

