<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3537">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3537</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3556" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3555" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3554" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3553" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-29T17:02:39Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3556">
    <title>Прислівники сучасної української мови в системному семантичному, формально- і семантико-синтаксичному представленні</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3556</link>
    <description>Название: Прислівники сучасної української мови в системному семантичному, формально- і семантико-синтаксичному представленні
Авторы: Степаненко, М.І.
Краткий осмотр (реферат): Одним із важливих чинників, що вможливлює поступ у лінгвістиці, є дослідницька переорієнтація відповідно до вимог часу на сутність мовних явищ, домінанту якихось їхніх критеріїв. Яскравий приклад цього – рецензована монографія Анатолія Висоцького, у якій зроблено успішну спробу визначення сфери синтаксичного вживання семантико-синтаксичних розрядів та семантичних&#xD;
груп прислівників на теоретичних засадах новітньої функціональної граматики. Створити цілісну картину функціональної сфери прислівника в українській літературній мові Анатолієві Васильовичу допомогло граматичне вчення Івана Вихованця. Відомо, що цей український дослідник розширив і переструктурував параметри класифікації частин мови. За визначальні критерії виділення лексико-граматичних класів слів він узяв на паритетних умовах морфологічну та&#xD;
синтаксичну ознаки й цим самим дистанціювався від традиційної класифікації,&#xD;
згідно з якою синтаксичній ознаці, як і лексико-семантичній, відведено допоміжну роль на основному морфологічному тлі. Стосовно специфічних характеристик прислівника, то найважливішою слід уважати ту, що він різко контрастує з іншими частинами мови своїми синтаксичними функціями і синтаксичними позиціями. Це положення, а також інше – вирізнення у прислівниковому обсязі за семантико-синтаксичними критеріями обставинно-атрибутивних прислівників, мотиватами яких є прикметники і їхні граматичні особливості, власне-обставинних прислівників, що корелюють із семантико-синтаксичними відношеннями обставинних складнопідрядних речень, прислівників міри і ступеня,&#xD;
що фокусують у собі обставинні ознаки, – міцно й відразу ввійшли до наукового&#xD;
вжитку.
Описание: Рец. на кн. : Висоцький А.В. Синтаксична сфера прислівника в українській літературній мові : монографія / А.В. Висоцький. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. – 328 с.</description>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3555">
    <title>Аудитивний аналіз англомовних радіо- і телеінтерв’ю аудиторами – носіями мови</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3555</link>
    <description>Название: Аудитивний аналіз англомовних радіо- і телеінтерв’ю аудиторами – носіями мови
Авторы: Рубчак, О.Б.
Краткий осмотр (реферат): Уже кілька десятиліть особливе місце в лінгвістичних дослідженнях посідають проблеми вивчення текстів масової інформації. Це зумовлюється, у першу&#xD;
чергу, соціальною значущістю текстів ЗМІ в сучасному суспільстві, оскільки масова комунікація є основним засобом спілкування, передачі інформації і впливу на широку аудиторію. При цьому інтерв’ю як один із вагомих жанрів ЗМІ викликає особливий інтерес дослідників завдяки розмаїттю й численності засобів реалізації різних типів інтерв’ю. Тому метою нашої статті є опис проведеного аудитивного аналізу експериментального корпусу аудиторами – носіями англійської мови, який є одним із важливих етапів експериментально-фонетичного дослідження англомовних радіо- і телеінтерв’ю.</description>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3554">
    <title>Функціонування релятивних маркерів у складі аппозитивних конструкцій із підрядним означальним реченням в англійській мові XII–XVII століть</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3554</link>
    <description>Название: Функціонування релятивних маркерів у складі аппозитивних конструкцій із підрядним означальним реченням в англійській мові XII–XVII століть
Авторы: Зінченко, Г.Є.
Краткий осмотр (реферат): Сучасний стан розвитку германістики характеризується посиленням інтересу дослідників до питань еволюції граматичної системи англійської мови. Значна кількість наукових праць присвячена вивченню реченнєвих структур та їхніх складників у діахронному аспекті. Проте певні синтаксичні утворення дотепер залишаються не вивченими, зокрема конструкції, складники яких поєднані між собою аппозитивним зв’язком. Відсутність достеменного аналізу аппозитивних конструкцій (АК) у контексті історичного розвитку англійської мови зумовлює актуальність цієї розвідки.</description>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3553">
    <title>Мовні засоби ефективності переконання під час спілкування</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3553</link>
    <description>Название: Мовні засоби ефективності переконання під час спілкування
Авторы: Халчанська, О.В.
Краткий осмотр (реферат): Переконання має складну структуру і спирається як на знання, культуру і&#xD;
компетенцію співрозмовника, так і на його емоції, а ефективність залежить від&#xD;
вибору аргументів, доцільності використання слова, звороту й певної конструкції, тембру й ритму мовлення, жесту, міміки, емоційно-вольових станів комуніканта і навіть графічного знака, світла і кольору наочного засобу.</description>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

