<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3303">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3303</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27728" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27503" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27502" />
        <rdf:li rdf:resource="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27501" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-10T08:46:57Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27728">
    <title>Кислотні дощі: причини й наслідки</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27728</link>
    <description>Название: Кислотні дощі: причини й наслідки
Авторы: Насонова, Я.В.; Куленко, О.А.
Краткий осмотр (реферат): Одне з найгостріших екологічних питань сучасності, спричинене промисловою діяльністю людини, – це кислотні дощі. Йдеться про опади, такі як дощ, сніг або туман, що містять аномально високу концентрацію кислот, зокрема сірчаної та азотної. Такий тип опадів здатний завдавати значної шкоди екосистемам, спорудам, а також здоров'ю людей і тварин. У цій статті ми детально розглянемо ключові фактори, що провокують утворення кислотних дощів, та їхні згубні наслідки.
Описание: Насонова Я. В., Куленко О. А. Кислотні дощі: причини й наслідки. СУЧАСНІ ДОСЯГНЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ НАУК (для студентів, магістрантів, аспірантів, молодих науковців) (Присвячена 65-річчю заснування дендропарку загальнодержавного значення «Криворудський») : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 15 травня 2025 р.). – Полтава : ПНПУ імені В. Г.Короленка, 2025. С. 110-113.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27503">
    <title>Захист навколишнього середовища від негативного впливу твердих промислових відходів</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27503</link>
    <description>Название: Захист навколишнього середовища від негативного впливу твердих промислових відходів
Авторы: Куленко, О.А.
Краткий осмотр (реферат): На сьогоднішній день в Україні найпоширеніший спосіб боротьби з твердими побутовими відходами (ТПВ) – вивезення їх на звалища. Однак цей метод не вирішує проблему. Великі звалища несуть у себе епідеміологічну небезпеку і стають джерелами біологічного забруднення. Відбувається це через те, що при анаеробному розкладанні органічних відходів виділяється вибухонебезпечний біогаз, який становить загрозу для людини, шкідливо впливає на флору та фауну, отруює водні ресурси. Головним компонентом біогазу є метан. З відходів у довкілля потрапляє понад 100 видів токсичних речовин. З постійною періодичністю на сміттєзвалищах відбуваються пожежі, при інтенсивному перебігу яких виділяється токсичний дим.
Описание: Куленко О. А. Захист навколишнього середовища від негативного впливу твердих промислових відходів. Проблеми цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності: сучасні реалії України: Матеріали Х Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції. Київ : УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. С. 75-76.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27502">
    <title>Хімічні сполуки-забруднювачі довкілля</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27502</link>
    <description>Название: Хімічні сполуки-забруднювачі довкілля
Авторы: Куленко, О.А.
Краткий осмотр (реферат): Хімізація промисловості, сільського господарства, побуту, аварії, катастрофи, агресивність людства збільшили контакти людини з отруйними хімічними речовинами. Хімічні речовини, агресивні до людини, можуть бути класифіковані так. 1. Природні: а) неорганічні (викиди вулканів – СО, H2S, NO2, NH3, Ar, лава; ендемічні регіони – HF, SrCl2, тощо); б) біотичні (токсини бактерій, грибів, рослин, тварин). 2. Антропогенні: а) промислові (викиди та стічні води промислових підприємств – теплоелектростанції, хімічні та фармацевтичні заводи, легка, текстильна, харчова, нафто- та вугільнопереробна і металургійна промисловості, добрива та пестициди, хлоровані вуглеводні, ароматичні конденсовані вуглеводні, сполуки важких металів, радіаційні речовини, викиди двигунів внутрішнього згоряння); б) побутові (ліки, миючі засоби, отрути проти синантропних шкідливих видів, перцеві та інші захисні «балончики», а також токсини їжі); в) військові засоби (бойові отруйні речовини); г) можливо виділити ауто хімізацію наркотиками. Підраховано, що за 70 років життя людина отримує 200 г найтоксичніших отрут. Найбільшим забруднювачем став грунт, де багато хлорованих вуглеводнів, фосфороорганічних отрут, поверхнево-активних речовин, боєприпасів минулих воєн. Іригація і меліорація, енергетика, атомна промисловість і хімізація перетворили нашу&#xD;
планету на смітник відходів.
Описание: Куленко О. А. Хімічні сполуки-забруднювачі довкілля. Проблеми цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності: сучасні реалії України: Матеріали Х Всеукраїнської заочної науково - практичної конференції. Київ: УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. С. 76-77.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27501">
    <title>Основні результати дослідження впливу фізико-хімічних факторів на урожайність гібридів кукурудзи Pioneer</title>
    <link>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/27501</link>
    <description>Название: Основні результати дослідження впливу фізико-хімічних факторів на урожайність гібридів кукурудзи Pioneer
Авторы: Куленко, О.А.; Куленко, Р.А.
Краткий осмотр (реферат): Дослідження проводили у 2021 – 2023 роках під час двох польових дослідів у сівозміні на дослідному полі ТОВ «Стасі насіння». Ґрунт дослідної ділянки дерново-середньопідзолистий, залишково карбонатний глеюватий на морені легкосуглинистий по гранулометричному складу. Ґрунт добре окультурений, осушений закритим дренажем. Зміст елементів живлення до закладки дослідів наведено в таблиці 1. Гібриди кукурудзи Pioneer. Ранньостиглий (Pioneer П7043, П7044) трилінійний. Створено Стасівською дослідною станцією гібридів кукурудзи. Включено до Державного реєстру селекційних досягнень, допущених до використання з 2000 року на зерно та силос у Полтавській області, а також на силос у ряді областей Південного і Західного регіону. В умовах Полтавської області переважно вирощувати на зелений корм та силос. Рослина високоросла (240-260 см), добре облистнена. Листова платівка широка, кут між листом і середнім стеблом. Волотко середньопухке, пилокобрізувальна здатність дуже висока. Стебло рівне досить міцне, середньо гіллясте слабко- або некущисте.
Описание: Куленко О. А., Куленко Р. А. Основні результати дослідження впливу фізико-хімічних факторів на урожайність гібридів кукурудзи Pioneer. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Молоді вчені: гіпотези, проєкти, дослідження» (природничі та аграрні науки). Миргород: зб. матеріалів учасн. наук.-практ.конф. ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Миргород: 2025 р. С. 14-18.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

