DSpace Собрание:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2004
2024-03-28T21:56:41ZФілософія історії російського "українського питання"
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2059
Название: Філософія історії російського "українського питання"
Авторы: Зарудний, Є.О.
Краткий осмотр (реферат): Нині можна вже впевнено стверджувати, що ґрунтовна книга російського історика-славіста А. Міллера ««Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.)» пройшла поза увагою української критики. А дарма. Північного сусіду з його екстравагантними «тузлинськими проектами ліберальної імперії» залишати без пильного критичного нагляду ніяк не можна.
Праця Міллера заслуговує на особливу увагу. Хоча б тому, що це — «первая книга о русско-украинских отношениях в ХІХ в., написанная в России после 1917 г.» [1, с.21]. Крім того, тому, що авторське бачення українського питання виходить за межі російсько-українського дискурсу: з автореферату дисертації, по темі якої була опублікована монографія, ми дізнаємося, що «апробация основных положений работы производилась также в ходе преподавания на историческом факультете Центрально-Европейского Университета (Будапешт), где в 1996 — 1999 гг. соискатель ежегодно читал курсы «Имперский порядок в России — этнический аспект» и «Западные окраины Российской империи» (каждый курс — по 13 лекций и столько же семинаров)» [2, с.21]. Виходить, що центрально-європейські студенти розумітимуть українське питання зі слів росіянина А. Міллера.
Описание: Рец. на кн. : Миллер А.И. "Украинский вопрос" в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина XIX в.). - Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. - 260 с.2004-01-01T00:00:00ZРелігійні інституції та організації як основні форми вияву суспільної функціональності релігії
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2058
Название: Релігійні інституції та організації як основні форми вияву суспільної функціональності релігії
Авторы: Виговський, Л.А.
Краткий осмотр (реферат): Проблема сутності релігії, її функціональних виявів у суспільстві, ролі в житті соціуму й особистості завжди цікавила науковців. «Бачення релігії у нерозривній єдності з людським буттям, — підкреслює А. Черній, — визнання внутрішньої детермінації людиною потреб у релігійному задоволенні виникло не сьогодні, не є набутком лише сучасних філософських шукань» [12, c.193]. Протягом останніх десятиріч питання впливу релігійних інституцій на суспільство і індивіда в тому чи іншому аспекті розглядались у роботах В. Гараджі, Ю. Левади, О. Сухова, І. Яблокова та інших. Значний внесок в розвиток цього питання внесли українські релігієзнавці М. Бабій, В. Бондаренко, В. Єленський, А. Колодний, Б. Лобовик, Л. Филипович. Правда, названі автори розглядали вказану проблему в загальнотеоретичному плані або в контексті власних наукових інтересів. Тому є потреба у дослідженні означеної проблематики акцентувати увагу на розгляді діяльності релігійних інституцій та організацій як основної форми вияву суспільної функціональності релігії, вияснити специфіку їх функцій.2004-01-01T00:00:00ZПроблема «церква і поступ» у спадщині діячів українського національного відродження
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2057
Название: Проблема «церква і поступ» у спадщині діячів українського національного відродження
Авторы: Кондратик, Л.Й.
Краткий осмотр (реферат): Одна з малодосліджених проблем історії українського релігієзнавства — уявлення видатних діячів українського національного відродження про визначальні характеристики церкви взагалі та її здатність до поступу зокрема. Однак це питання безпосередньо пов’язане з важливими науковими завданнями. Перш за все, зрозуміло, йдеться про те, що у такий спосіб ми відтворюємо історію вітчизняного вчення про релігію, що дає нам змогу уявляти українське релігієзнавство як цілісний феномен. У той же час, таке історико-релігієзнавче дослідження має безпосереднє відношення до сучасних наукових пошуків, оскільки, як відомо, релігієзнавство до певної міри завжди є історією релігієзнавства. А тому погляди з минулого українського релігієзнавства можна розглядати як варіанти відповідей на сучасні питання: чи спроможна церква як релігійна організація до поступальних рухів, а чи ж вона постає винятково консервативною інституцією?
Мета пропонованої статті вбачається в тому, аби висвітлити уявлення діячів українського руху про характер, «механізм» та наслідки поступу церкви, з’ясувавши при цьому спільне й відмінне у їхніх поглядах. У такій постановці дана проблема в науковій літературі вирішується вперше.2004-01-01T00:00:00ZФормування політико-правової моделі ставлення більшовицької держави щодо церкви (1917 - поч. 1920-х років)
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/2054
Название: Формування політико-правової моделі ставлення більшовицької держави щодо церкви (1917 - поч. 1920-х років)
Авторы: Пащенко, В.О.; Киридон, А.М.
Краткий осмотр (реферат): У переломні моменти історії соціальна психологія вимагає оновлення віри. Масова психологія Росії на межі XX століття була авторитарно-угодовською і вирізнялася патріархальністю, релігійною смиренністю, вірою в самодержавство. Перша світова війна різко підірвала накопичену масову деструктивність, а 1917-й став переломним роком в історії.2004-01-01T00:00:00Z