http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/14135 2026-04-14T18:14:20Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16470 Название: Медіареальність як простір для ведення інформаційної війни Авторы: Татаріна, Т.І.; Кожушко, А.П. Краткий осмотр (реферат): Прискорений розвиток і включення новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у життя кожної людини як наслідок науково-технічного прогресу веде сучасний світ до безпрецедентної за своїми масштабами інформаційної революції. Це проявляється значною мірою у швидкості поширення будь-яких даних у масовому суспільстві – новин, повідомлень, оголошень, тощо. Глобалізація, комп’ютеризація, інформатизація, діджиталізація – сучасні інструменти та водночас «жива зброя» ХХІ століття. В умовах незавершеної російсько-української війни, використання медіапропаганди серед населення постає яскравим прикладом завоювання територій в «головах людей», а їх «сліпа віра» у «допомогу братнього народу» – наслідком штучного викривлення реальності за допомогою медіа. У зв’язку з цим стають актуальними питання пошуку правдивої інформації та шляхів боротьби з фейковими новинами за допомогою критичного мислення, дослідження феномену інформаційної війни і шляхів боротьби з маніпулюванням свідомістю через подачу фейкових даних. Описание: Татаріна Т. І. Медіареальність як простір для ведення інформаційної війни / Т. І. Татаріна, А. П. Кожушко // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 42. – К. ; Полтава, 2019. – С. 237-241. 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16469 Название: Культурні виміри інформаційної епохи Авторы: Авраменко, В.І. Краткий осмотр (реферат): З приходом інформаційної епохи, з усіма її проявами та інноваціями, відбуваються значні трансформації в культурі. В розвинених країнах, які використовують переваги високих технологій в економіці, політиці, соціокультурній сфері останні десятиліття можна назвати періодом інформаційного суспільства. Процеси інформатизації, орієнтовані на формування інформаційного суспільства, породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Нова культура інформаційної епохи, яка перебуває в процесі становлення, має прогресивний, але разом з тим і суперечливий характер. Цей новий тип культури нині виявляє свої перші риси й тому навіть називається по-різному: інформаційною культурою, кіберкультурою, комп’ютерною культурою. Більшість дослідників вважає за краще називати новий тип культури культурою інформаційного суспільства або культурою суспільства, що інформатизується. Описание: Авраменко В. І. Культурні виміри інформаційної епохи / В. І. Авраменко // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 42. – К. ; Полтава, 2019. – С. 233-237. 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16468 Название: Мова і мислення у філософії Людвіга Вітгенштайна Авторы: Маменко, Т.В. Краткий осмотр (реферат): На початку XX століття Дж. Мур відстоював погляд, що завдання філософії досліджувати не дійсність, а мову про дійсність, точніше аналіз та пояснення значень висловлювань. Л. Вітгенштайн в «Трактаті» також відмічав, що мета філософії – логічне пояснення суджень. (1.TLP, 4.112) Тут він ще слідував за Б. Раселом і намагався вибудувати штучну мову, яка б завдяки своїй логічній формі вірно відображала дійсність. Реалізувавши таку програму в «Трактаті» Вітгенштайн відійшов від філософії. З поверненням після 10 р. до Кембриджу починається новий період розвитку його філософії, що отримав назву філософії буденної (ordinary) мови. Вітгенштайн відмовився від ідеї ідеальної мови, яка може віддзеркалювати світ. Йому стало очевидним, що в філософа не має можливості вийти за рамки мови, щоб порівняти граматичну форму з формою дійсності, а тому говорити про адекватність мови дійсності неможливо. Описание: Маменко Т. В. Мова і мислення у філософії Людвіга Вітгенштайна / Т. В. Маменко // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 42. – К. ; Полтава, 2019. – С. 231-233. 2019-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16467 Название: Сутність феномену ментальності в науковому та філософському дискурсах Авторы: Штепа, О.О. Краткий осмотр (реферат): Однією з найбільш важливих категорій соціальної філософії є поняття ментальності, що пройшло довгий та суперечливий шлях від своєї появи до широкого застосування у вітчизняних наукових колах та пошуках публіцистів. Цей термін був введений у науковий обіг представниками французької історичної школи «Анналів» М. Блоком та Л. Февром. На сьогодні ми не маємо єдиного його визначення. Так, вітчизняний філософ Р. Додонов виокремлює шість його різновидів: описові, онтологічні, психологічні, нормативні, генетичні, історичні (Додонов, 1999, с. 32–41). Ми звернемось лише до тих, які, на нашу думку, найбільш повно розкривають суть даного феномена. Наприклад, прослідковуються значні відмінності у визначенні цієї категорії представниками різних галузей науки. Описание: Штепа О. О. Сутність феномену ментальності в науковому та філософському дискурсах / О. О. Штепа // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Вип. 42. – К. ; Полтава, 2019. – С. 227-231. 2019-01-01T00:00:00Z