http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10014 2026-04-13T11:43:46Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10050 Название: Основні віхи історії кафедри філософії ПНПУ імені В.Г.Короленка (до 100-річчя заснування) Авторы: Кравченко, П.А.; Блоха, Я.Є. Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлені основні віхи історії кафедри філософії як окремого структурного підрозділу Полтавського національного (державного) педагогічного університету (інституту) імені В. Г. Короленка. На основі аналізу переважно архівних матеріалів встановлено, що цьогоріч кафедра філософії відзначає 100-річчя від дня заснування, хоча цикл філософських дисциплін викладався і до появи окремого структурного підрозділу. За 100 років існування кафедра мала різні назви (суспільствознавства – 1918-1931; марксизму-ленінізму – 1931-1932; діалектичного матеріалізму – 1932-1935; соціально-економічних дисциплін – 1935-1939; марксизму-ленінізму – 1939-1947; марксизму-ленінізму, філософії та політекономії – 1947-1967; історії КПРС та філософії – 1967-1975; з 1 вересня 1975 р. – філософії), але упродовж усього цього часу на кафедрі працювали викладачі, які мали високий науковий та методичний рівень, кваліфіковано викладали цикл філософських дисциплін, сприяли формуванню високоерудованих, з глибоким почуттям патріотизму, високоморальних фахівців.; In the article highlights major milestones of history of Department of Philosophy as a separate structural unit of Poltava V.G. Korolenko National (State) Pedagogical University (Institute). On the basis of the analysis of archival materials, it was found that this year Department of Philosophy celebrates its 100th anniversary from the date of its foundation, although the cycle of philosophical disciplines was taught even before the emergence of a separate structural subdivision. For 100 years of its existence, the department had a variety of names (of social sciences – 1918-1931, of Marxism-Leninism – 1931-1932, of dialectical materialism – 1932-1935, of socio-economic disciplines – 1935-1939, of Marxism-Leninism – 1939-1947, of Marxism-Leninism , philosophy and political economy – 1947-1967; of history of the CPSU and philosophy – 1967-1975; from September 1, 1975 – of philosophy), but throughout this time, the department had teachers who had a high scientific and methodological level, qualified the cycle of philosophical disciplines, contributed to the formation of highlyerudite, with a deep sense of patriotism, highly moral professionals. Today the Department of Philosophy has formed a powerful human potential, and the Department has become one of the leading scientific and educational centers in Ukraine. In the heart of scientific activity at the department there is a cientific school “Domestic cultural and historical experience in the process of formation of civil society”, which since 1998 has been leading the doctor of philosophical sciences, professor, honored worker of Ukrainian education, academician of the Ukrainian Academy of Political Sciences P. A. Kravchenko. During the modern period of the history of the department (2004-2018), its teachers prepared and published 700 scientific works of a total volume of more than 360 printed sheets, which testify to the high scientific and methodological level of the teachers of the department. Описание: Кравченко П. А. Основні віхи історії кафедри філософії ПНПУ імені В.Г.Короленка (до 100-річчя заснування) / П. А. Кравченко, Я. Є. Блоха // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2018. – Вип. 39. – С. 144-163. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10049 Название: Увідповіднення термінів логіки нормам сучасної української мови Авторы: Хамар, У.В. Краткий осмотр (реферат): Зважаючи на важливість раціонального, ефективного фахового мовлення (для мислення і спілкування) предметом дослідження, результати якого викладено в цій статті, став аналіз узгодженості термінів логіки з нормами українських термінологічних стандартів. Йдеться і про дотримання мовних норм, зокрема, надання переваги україномовним термінам перед чужомовними (дуже великий відсоток чужомовних термінів у галузі логіки є очевидним), і розмежування назв дії, події та наслідку формою слова. Досягнення цих завдань призведе, водночас, до усистемнення термінів логіки, уніфікування формально‑мовних засобів під час створення термінів. Дослідження полягало у виконанні таких дій: 1) виявлення тих термінів логіки, які не відповідають вимогам ДСТУ з термінології; 2) аналіз можливих способів увідповіднення термінів термінологічним стандартам України. Унаслідок виконаного дослідження побудовано ряди взаємопов’язаних процесових термінів логіки: назва дії дієсловом – назва дії віддієслівним іменником – назва завершеної дії (події) дієсловом – назва події віддієслівним іменником – назва наслідку дії віддієслівним іменником. Такі ряди побудовано для термінів, які є назвами операцій отримання нових знань: узагальнення, обмеження, виведення, доведення, спростування, висновування, дедукування, припускання, гіпотезування, випливання. Під час побудови цих рядів термінів користувалися такими вимогами: 1) усі терміни кожного ряду повинні бути створені на одній лексичній основі; 2) як терміни потрібно вживати такі слова, в яких значення слова узгоджене з його формою, тобто якщо головним призначенням відповідно до конкретної форми слова є дія, чи подія, чи наслідок події, то значенням слова повинна бути дія, подія чи наслідок події, відповідно. Якщо, для прикладу, головна призначеність віддієслівного іменника з суфіксами ‑ання, -ення позначати незавершену чи завершену дію, то його некоректно вживати на позначення наслідку події. Під час творення системи термінів прийнято такі відношення між ними: доведення – це дедукування у разі, коли у висновку прагнуть підтвердити істинність наперед заданої тези; спростування – це дедукування у разі, коли у висновку прагнуть підтвердити хибність наперед заданої тези; виведення – це дедукування у разі, коли шуканий висновок попередньо не задано; припускання – створення ймовірно істинних стверджувальних висловів; гіпотезування – створення ймовірно істинних стверджувальних висловів у галузі науки. Унаслідок виконаного дослідження узгодженості широко вживаних термінів логіки з вимогами термінологічних стандартів з’ясовано, що в українській терміносистемі логіки є велика кількість термінів, які не узгоджені з термінологічними стандартами і запропоновано нові мовно коректні терміни (у низці випадків запропоновано мовно правильні терміни‑дублікати для уможливлення вибору найвдалішого).; Considering the importance of rational, effective professional language (for thinking and communication), the subject of the study, the results of which we presented in this article, is the analysis of the consistency of logic terms with the norms of Ukrainian terminological standards. This article is about the observance of linguistic norms, in particular, giving preference to Ukrainian-speaking terms against foreign-language ones (a very large percentage of foreign-language terms in the field of logic is evident) as well as the delimitation of the names of action, events and consequences by the form of the word. Having achieved these objectives would, at the same time, lead to the adoption of terms of logic and unification of formally-linguistic means during the creation of terms. The research was to do the following: 1) the discovery of those terms of logic that do not meet the requirements of the DSTU on terminology; 2) the analysis of the possible ways to achieve the correspondence between terms and terminological standards of Ukraine. As a result of the research, we have constructed the series of interrelated process logic terms: name of the action by the verb – name of the action by verbal noun – name of the completed action (event) by the verb – name of the event by the verbal noun – name of the consequence of action by the verbal noun. We constructed such rows for terms that are the names of operations for obtaining new knowledge: generalization, restriction, derivation, proof, refutation, making a conclusion, deduction, making an assumption, making of a hypothesis, implication. We used the following requirements during the construction of these series of terms: 1) all the terms of each series must be created on the same lexical basis; 2) As the terms we should use such words, in which the meaning of the word is consistent with its form, that is, if the main purpose in accordance with a particular form of the word is an action, an event, or a consequence of an event, then the meaning of a word must be the action, the event or the consequence of the event, respectively. If, for example, the main purpose of the verbal noun with suffixes ‑annia, -ennia is to denote an unfinished or completed action, then it is incorrect to use it to denote the consequence of an event. When creating a system of terms, we have established the following relationships between them: proof – is a deduction in the case, when as a conclusion we try to confirm the truthfulness of a given thesis; refutation – is a deduction in the case, when as a conclusion we try to confirm the falseness of a predefined thesis; derivation – is a deduction in the case, when the desired conclusion is not predefined; making an assumption – is the creation of allegedly true affirmations; making of a hypothesis – is the creation of probably true affirmations in the field of science. As a result of the study of the coherence of widely used logic terms with the requirements of terminological standards, we have found out that in the Ukrainian terminology system of logic there is a large number of terms that are not consistent with the terminological standards and, therefore, we proposed new linguistically correct terms (in a number of cases we proposed linguistically correct termsduplicates in order to be able to choose the most appropriate one). Описание: Хамар У. В. Увідповіднення термінів логіки нормам сучасної української мови / У. В. Хамар // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2018. – Вип. 39. – С. 131-143. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10048 Название: Криза гендерної ідентичності у сучасному світі Авторы: Ільїна, О.В. Краткий осмотр (реферат): У статті подається філософське розуміння поняття «гендерної ідентичності», розкривається її структура, місце і роль у формуванні соціальної ідентичності людини. При розгляді кризи гендерної ідентичності у сучасному світі відзначається особлива роль технологічних чинників в галузі науки, техніки, медицини та інформатики. У статті розглядаються основні зрушення, які відбуваються у цих сферах, та їх вплив на формування і руйнацію гендерної ідентичності.; The article gives a philosophical understanding of the concept of “gender identity”, reveals its structure, place and role in the formation of a person’s social identity. The gender identity phenomenon is disclosed through the concept of “gender”, which affects the socio-cultural gender. Gender identity is interpreted as a person’s inner self-image as a representative of a particular gender. The article argues that gender identity is the basic structure of social identity and aims at identifying a person with the image of a socio-cultural entity. Like the concept of gender, it is considered to be a socio-cultural phenomenon, having its symbolic designation. Based on the history background of development of philosophical ideas about gender, it shows evolution of the statement of gender identity problem. When covering the normality of gender identity, attention is drawn to its correlation with the biological sex. It is noted that, being connected with the latter, the gender identity is not the same. The assessment of this discrepancy as a norm or as a pathology depends on the gender system established in the society. In this regard, this article shows the difference between binary and non-binary gender systems; covers influence on their formation of religious and political factors in traditional and non-traditional societies. The article also discloses the notion of the crisis of gender identity and analyzes the main approaches to its understanding, produced both in classical, non-classical (philosophical anthropology) and post-non-classical philosophy (postmodernism and poststructuralism). On the basis of their comparison, it is proved that, according to classical ideas, the crisis of gender identity is a conflict between the biological and social, and in the post-non-classical paradigm it appears as a struggle of discourses for “possession of the body.” When discussing current debates in social philosophy about the decisive factors of influence on the formation of gender identity and the onset of a crisis, there is a special discussion of the controversy about the role of technological factors therein. We are talking, first of all, about the latest technologies in science, engineering, medicine and informatics. The article presents the main shifts that take place in these spheres, and analyzes their influence on the formation and crisis state of gender identity in the modern world. Understanding the crisis phenomena of gender identity leads the author to conclude that in today’s philosophy there exist three main approaches in assessing the role of technological factors in their occurrence (neo-luddism, transhumanism and co-evolutionism). Rejecting the technological determinism of transhumanism and biological determinism of neo-luddism, criticizing them for anti-humanistic and anti-social orientation, the author defends the intermediate position of “peaceful” coexistence of different worlds, i.e. biological, social, and technological. This implies the development of effective mechanisms for the person’s social adaptation to technological innovations in the field of gender relations, which, in turn, should be adequate to the human biological nature. To sum up, the work concludes that the preservation of gender identity in all its forms and dimensions should be based on responsible and society-controlled use of the latest technologies in the field of gender relations. Описание: Ільїна О. В. Криза гендерної ідентичності у сучасному світі / О. В. Ільїна // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2018. – Вип. 39. – С. 116-130. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/10047 Название: Уявлення про злочин та покарання в правовій ментальності українського етносу: соціально-філософський аналіз Авторы: Штепа, О.О. Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено аналіз уявлень українського етносу про злочин та покарання за його вчинення. Автор зробив спробу обґрунтувати взаємозв’язок між змістом ментально-правових настанов українців та характером злочинності на вітчизняних теренах. Окремо виділено проблему злочинів проти власності та корупційних діянь. Розглянуто і зміст психологічних стереотипів у сфері застосування покарання по відношенню до правопорушників та їх взаємозв’язок з українською дійсністю.; The article analyzes representations of the Ukrainian ethnos about a crime and punishment for its commission. The author attempted to substantiate the relationship between the content of the mentally-legal patterns of Ukrainians and the nature of crime in domestic territories. For example, he came to the conclusion that the behavior of Ukrainians in matters of “honesty and dishonor” is governed by mental archetypes that need to be corrected through the legal ideology supported by the whole society. In addition, domestic legal mentality is characterized by rather ambiguous attitude to the crime: on the one hand, any unlawful activity in the public consciousness is condemned, but at the same time, Ukrainians do not refrain from committing illegal acts, finding for their justification various arguments, among them, and “heroizing” the image of a criminal cossack. Separately, the problem of crimes against property and corruption has been highlighted. The article has argued that the submission of Ukrainians about the socio-legal institution of property is also quite controversial and expressed in the high authority of private property and the treatment of state and public property as “not whose”, and therefore, that which can be attributed. A deep historic traditions of corruption in Ukraine determines their wide distribution, diversity of such acts and an impressive arsenal of arguments to justify them, provided not only at the domestic level but also in certain scientific circles. The content of psychological stereotypes in the sphere of the application of punishment in relation to lawbreakers and their interrelation with Ukrainian reality are also considered. In particular, the extraordinary humanism of Ukrainian legal mentality in this context is noted. For example, domestic mythology in general denies the need to punish criminals for the misdeeds committed by official authorities, placing this mission on the “divine Providence”. For the national conscience of the Ukrainian ethnic group, an extremely contemptuous attitude to the kata profession is characteristic. Along with this, the practice of corporal punishment in the Ukrainian countryside was an extremely common phenomenon and is even used today in the territory of the so-called unrecognized republics of Lugansk and Donetsk oblasts. Humanity of the national mentality is practically embodied in domestic criminal law. Among other things, the death penalty has been abolished and the term of imprisonment is limited to 25 years. The author comes to the conclusion that behavioral stereotypes of the Ukrainian ethnos are controversial, sometimes, mutually exclusive. From the standpoint of the Hegelian law of unity and the struggle of opposites, the contradiction is the root of any movement, as self-movement, the root of vitality, it is the universal principle of self-development. Thus, it can be argued that the internal contradiction in the content of Ukrainian mental-legal archetypes is not so much a flaw as the source of the development of an ethnic group and its national state. Destructive behavioral guidelines in the state discourse, in particular, in the field of the idea of a crime and the punishment for its commission, can be adjusted ways of developing a nationwide political and legal ideology. Описание: Штепа О. О. Уявлення про злочин та покарання в правовій ментальності українського етносу: соціально-філософський аналіз / О. О. Штепа // Філософські обрії : Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди HAH України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – 2018. – Вип. 39. – С. 104-115. 2018-01-01T00:00:00Z