<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9815" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9815</id>
  <updated>2026-04-12T12:32:55Z</updated>
  <dc:date>2026-04-12T12:32:55Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Східний дворик полтавської поезії</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9871" />
    <author>
      <name>Стороженко, П.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9871</id>
    <updated>2018-05-31T06:53:47Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Східний дворик полтавської поезії
Авторы: Стороженко, П.
Краткий осмотр (реферат): Книжки цих авторів потрапили мені до рук майже одночасно. Не встиг прочитати «Сто гравюр тишины» Ніколая Попенка, як Юрій Роговий прислав свою збірку «Зоряні криниці. Тривірші-хоку». Подумав:&#xD;
«Вітер зі сходу»? З якого дива? У Миколи3 Попенка вірші-«гравюри» нагадують твори знаменитого китай ького поета Бо Цзюй-і. Тривірші Юрія Рогового напи- сані в ритміці японських хоку. Як тут не згадати відомого японського поета Басьо. Але я не сходознавець, і, напевне, цей порівняльний ряд можна було б продовжити. Згадав тільки тих авторів, яких знав і чиї книжки&#xD;
в перекладі російською є в моїй бібліотечці. Книжки полтавських поетів видані 2013 року в різних видавництвах Полтави. Безумовно, автори не змовлялися. Вони, мабуть, узагалі не контактували один з одним. Живуть у різних кутках області, різні за віком, за життєвим досвідом…&#xD;
І я тепер спробую відповісти на питання, подібне до того, яке ставив колись перед українцями революційний романтик Міхаіл Свєтлов: «Давно ль по-испански&#xD;
вы начали петь?..» Так, чи давно Микола Попенко і Юрій Роговий навернулися до східних форм віршування? І головне –&#xD;
чому? Що їх не влаштовувало в нашій традиційній архітектоніці?
Описание: Стороженко П. Східний дворик полтавської поезії / П. Стороженко // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту / голов. ред. М. Степаненко. – Полтава, 2018. – №1 (38). - С. 211-215.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Трикутники в синтаксисі. Рецензія на монографію: Кобченко Н. Система подвійних синтаксичних зв'язків у граматичному ладі сучасної української мови : монографія / Наталя Кобченко. - К. : ВД Освіта України, 2018. - 514 с.</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9870" />
    <author>
      <name>Степаненко, М.І.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9870</id>
    <updated>2018-05-31T06:46:44Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Трикутники в синтаксисі. Рецензія на монографію: Кобченко Н. Система подвійних синтаксичних зв'язків у граматичному ладі сучасної української мови : монографія / Наталя Кобченко. - К. : ВД Освіта України, 2018. - 514 с.
Авторы: Степаненко, М.І.
Краткий осмотр (реферат): У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. функційний підхід остаточно запанував у лінгвістиці, зумовивши переосмислення не лише багатьох наукових проблем, а й підходів до їх розв’язання. Зазначений аспект створив&#xD;
міцний підмурок для визначення нових кваліфікаційних і класифікаційних принципів опису різноманітних граматичних явищ, що потверджують провідні мовознавчі&#xD;
праці останніх років. Саме в такому контексті, на нових методологійних засадах, виконане рецензоване дослідження Студіювання синтаксичних зв’язків, як відомо, є одним з основних завдань синтаксису, оскільки вони забезпечують утворення та функціювання основної комунікативної одиниці – речення. Проте й досі не всі різновиди синтаксичних зв’язків адекватно потрактовані&#xD;
й вичерпно описані. Праця Наталі Кобченко заповнює одну з таких прогалин української граматики, адже являє собою комплексне вивчення подвійних синтаксичних зв’язків, реалізованих лише на рівні речення.
Описание: Степаненко М. І. Трикутники в синтаксисі. Рецензія на монографію: Кобченко Н. Система подвійних синтаксичних зв'язків у граматичному ладі сучасної української мови : монографія / Наталя Кобченко. - К. : ВД Освіта України, 2018. - 514 с. / М. І. Степаненко // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту / голов. ред. М. Степаненко. – Полтава, 2018. – №1 (38). - С. 208-211.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Промінчик розкоші людського спілкування": цінний подарунок у 100-літній ювілей Олеся Гончара від професора Миколи Степаненка. Рецензія на книгу: Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. / упоряд., передм., прим., комент. Миколи Степаненка. - К. : Сакцент Плюс, 2016. - Кн. 1 : 1946-1982. - 736 с.; Кн. 2 : 1983-1995. - 736 с.</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9869" />
    <author>
      <name>Кульбабська, О.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9869</id>
    <updated>2018-05-31T06:37:15Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: "Промінчик розкоші людського спілкування": цінний подарунок у 100-літній ювілей Олеся Гончара від професора Миколи Степаненка. Рецензія на книгу: Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. / упоряд., передм., прим., комент. Миколи Степаненка. - К. : Сакцент Плюс, 2016. - Кн. 1 : 1946-1982. - 736 с.; Кн. 2 : 1983-1995. - 736 с.
Авторы: Кульбабська, О.
Краткий осмотр (реферат): «В епістолярію, як у фокусі, віддзеркалюється вся система буття, саме життя в усіх реальних і омріяних вимірах, у всьому об’єктивно-суб’єктивному&#xD;
багатогранні». Це вислів із передмови, що відкриває двокнижжя «Листи до Олеся Гончара», яке спорядив у світ доктор філологічних наук, професор Микола&#xD;
Іванович Степаненко. Його краєзнавчі, літературознавчі й мовознавчі праці «Публіцистична спадщина Олеся Гончара (мовні, навколомовні й деякі інші проблеми)» (2008), «Духовний посил Олеся&#xD;
Гончара (за матеріалами „Щоденників” письменника)» (2009), «Літературний простір „Щоденників” Олеся Гончара» (2010), «Світ в оцінці Олеся Гончара: аксіосфера щоденникового дискурсу&#xD;
письменника» (2012), «Олесеві Гончару – 95» (довідник у співавтор., 2014) – лінгвосинергетичне осмислення літературно-публіцистичної спадщини та філологічної концепції Олеся Терентійовича, виформуваної в різні творчі періоди.&#xD;
Ці монографії, а також понад 90 статей у найавторитетніших виданнях – такий потужний науковий набуток про автора «Собору» в науково-дослідницькому активі Миколи Степаненка.
Описание: Кульбабська О. "Промінчик розкоші людського спілкування": цінний подарунок у 100-літній ювілей Олеся Гончара від професора Миколи Степаненка. Рецензія на книгу: Листи до Олеся Гончара : у 2 кн. / упоряд., передм., прим., комент. Миколи Степаненка. - К. : Сакцент Плюс, 2016. - Кн. 1 : 1946-1982. - 736 с.; Кн. 2 : 1983-1995. - 736 с. / О. Кульбабська // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту / голов. ред. М. Степаненко. – Полтава, 2018. – №1 (38). - С. 206-208.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Духовні настанови Миколи Дмитрієва (виняткова актуальність праці "Кобзарі минулого й будущини")</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9868" />
    <author>
      <name>Степаненко, Н.С.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/9868</id>
    <updated>2018-05-31T06:27:17Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Духовні настанови Миколи Дмитрієва (виняткова актуальність праці "Кобзарі минулого й будущини")
Авторы: Степаненко, Н.С.
Краткий осмотр (реферат): Часопис "Рідний край" належить до тих українських видань початку ХХ століття, які різнобічно висвітлювали найважливіші події суспільного, культурного, наукового, освітнього життя. Тижневик вирізнявся з-поміж інших друкованих органів того&#xD;
часу ще й патріотичністю й сміливістю. На його шпальтах уміщували свої літературознавчі, мовознавчі, культурологічні праці відомі письменники,&#xD;
учені, громадські діячі. З-поміж них – Микола Дмитрієв, «в особі якого органічно поєдналися якості адвоката, освітнього діяча, блискучого публіциста, видавця-мецената». У «Рідному Краї» в різні роки&#xD;
з’являлися публікації Дмитрієва (під повним ім’ям та прізвищем, псевдонімом Слобожанин, криптонімом М. Д.).
Описание: Степаненко Н. С. Духовні настанови Миколи Дмитрієва (виняткова актуальність праці "Кобзарі минулого й будущини") / Н. С. Степаненко // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту / голов. ред. М. Степаненко. – Полтава, 2018. – №1 (38). - С. 203-205.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

