<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/785" />
  <subtitle />
  <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/785</id>
  <updated>2026-05-20T13:55:39Z</updated>
  <dc:date>2026-05-20T13:55:39Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Ментально-креативні та онтологічні особливості «європейського адогматизму».</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/841" />
    <author>
      <name>Кравченко, П.А.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/841</id>
    <updated>2016-10-19T15:54:23Z</updated>
    <published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ментально-креативні та онтологічні особливості «європейського адогматизму».
Авторы: Кравченко, П.А.
Краткий осмотр (реферат): Рец. на кн. : В.М.Петрушов Європейський адогматизм: історико-філософська ретроспектива, сучасні інтенції — Харків: Видавництво УкрДАЗТ, 2007. - 376 с</summary>
    <dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Юриспруденція як складова соціально- гуманітарної сфери науки</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/838" />
    <author>
      <name>Бандура, О.О.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/838</id>
    <updated>2016-10-19T15:54:59Z</updated>
    <published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Юриспруденція як складова соціально- гуманітарної сфери науки
Авторы: Бандура, О.О.
Краткий осмотр (реферат): Юриспруденція як наука має досить складну структуру. Вона становить цілий комплекс дисциплін. За традицією їх прийнято поділяти на юридичні науки теоретичного та історичного профілю, галузеві юридичні науки та спеціальні (прикладні) юридичні науки. До першої групи відносять теорію права і держави, історію політичних і правових&#xD;
учень, історію права і держави тощо. Друга група охоплює конституційне право, кримінальне право, кримінально-процесуальне право, цивільне право, цивільно-процесуальне&#xD;
право, адміністративне право, міжнародне право та деякі інші юридичні дисципліни. До третьої групи відносять правову соціологію, правову статистику, криміналістику,&#xD;
кримінологію, правову кібернетику, судову медицину, судову психіатрію тощо. Абсолютна більшість теоретичних, історичних та галузевих юридичних наук мають соціально-&#xD;
гуманітарний характер. Тому загалом юриспруденцію як науку про державно-правову організацію суспільства вважають складовою соціально-гуманітарної сфери наукового знання.</summary>
    <dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Гідність людини — характерна особливість творчості Івана Франка</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/837" />
    <author>
      <name>Альчук, М.П.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/837</id>
    <updated>2016-10-19T15:54:00Z</updated>
    <published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Гідність людини — характерна особливість творчості Івана Франка
Авторы: Альчук, М.П.
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто гідність людини як форму моральної самосвідомості, що розкриває самоцінність та самоствердження особи. Проаналізовано основні підходи до розкриття проблеми гідності у дослідженнях українських та зарубіжних філософів. Виділені онтологічні, екзистенційні виміри людської гідності та потребу її визнання і поваги. З’ясовано, що своєю творчістю, своєю постаттю Іван Франко стверджує гідність людини.</summary>
    <dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Щастя як загальна мета людського життя в епікурейській етиці</title>
    <link rel="alternate" href="http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/836" />
    <author>
      <name>Кравченко, П.А.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Москаленко, С.М.</name>
    </author>
    <id>http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/836</id>
    <updated>2016-10-19T15:54:21Z</updated>
    <published>2008-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Щастя як загальна мета людського життя в епікурейській етиці
Авторы: Кравченко, П.А.; Москаленко, С.М.
Краткий осмотр (реферат): Другою, зовсім відмінною від стоїцизму, течією філософії елліністичної епохи було епікурейство. Епікур (341— 279 рр.до н.е.), батьками якого були афіняни, у вісімнадцятилітньому віці приїхав із міста С амоси в Афіни, а потім побував у Малій Азії, де сильний вплив на нього справила філософія&#xD;
Демокріта. Коли Епікуру виповнилось ледь більше тридцяти років, він створив свою власну школу — Афінський сад, котра, починаючи із 307 р. до н.е. й до самої його смерті у 270 р. до н.е. функціонувала в Афінах. Вона називалась Афінським садом тому, що була створена руками його учнів: на місці колись покинутого пустиря, Епікур і його однодумці, попередньо прибравши купи роками нагромадженого сміття, посадили&#xD;
фруктові дерева й виноград.</summary>
    <dc:date>2008-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

